А поки - тiльки в Індiю

Заїхав днями до нашого парку, вирішив травичку покосити і… вжахнувся… Майданчик частково зруйновано, цілими залишилися тільки лавки, гойдалка і парапетик. Одну дитячу лавку розламали повністю (це ж який бичок мав на ній стрибати, щоб розвалити її?), машинку добили з кінцем, а на човнику, мабуть, той же бичок стрибав, бо половина дощок переламана, і все це завалене сміттям і розкидане по всій галявині. Біля лавок, що окремо стоять, також не краще: ті квіти, які минулого року було посаджено, які жувала одна із корів, що там випасають регулярно, на диво вижили і відійшли, мабуть корова їх минулого року зжерла не з корінням, і то добре. Та, на жаль, ту корову припнули знову біля цих квітів і вона їх з радістю їла (цікаво, де совість у тих, хто припинає свою скотину біля таких місць?). Біля самих лавок, вибачте, нагаджено так, що гидко підходити. Уявіть собі зелену травичку посеред парку, гарно, так? А тепер уявіть, що ту травичку майже не видно серед напльованих «сємок», бо їх там реально так багато, наче два комбайни працювали і олію видобували. «Комбайнам» ще можна було б пробачити, а тим дівчатам, які це зробили, це запам’ятаю надовго. Словом, подивившись на це все, якщо вже чесно, то не дуже то й хотілося там прибирати, бо як воно молоді не треба, то чого має бути треба мені. Але все ж, подумавши трохи і пригадавши, що на цих лавках і на цьому майданчику не раз бачив мамочок з дітками, та і нормальної молоді там бачив не мало і не раз, котрі мирно і нормально відпочивали (слава Богові, в нас таких більшість), вирішив трохи прибрати, покосити. Забрав розбиті та розламані деталі, порозставляв те, що ще ціле залишилося та й усе... Від одного радий, що ті лавки вистояли зиму. І хоч як мене запевняли що їх попиляють і розтягнуть на дрова, вони все ж дожили до тепла. Можливо, це ще тому, що лавки зроблені із колишньої стропильної системи, що була на старій хаті, і мають досить велику вагу й міць та за рахунок 150 мм цвяхів, котрі я туди завзято позаганяв, щоб вже як довбалося, як буде ламати, то щоб і лоба розбило, а лавка ціла залишилася. Але, все ж, один пеньочок хтось поцупив взимку, мабуть то комусь вже ну дуже було холодно і треба було хоч якось обігрітися, і ото його отой один нещасний цурупалок і врятував. Слава Богу, що хоч не замерз, бідний!.. Ото якось воно так, шановні, хтось будує, працює, і не базікає багато. А хтось багато кричить, нічогісінько не робить і тільки гадить скрізь, де тільки можна. І ми ще хочемо в Європу! Поки що, з таким рівнем менталітету та вихованості - тільки в Індію: там і сміття скрізь валяється, і бруд – рікою, а люди в тому бруді купаються, і на дорогах правил немає, кожен бреде, куди заманеться. До рівня Індії ми точно вже доросли, з чим нас усіх і вітаю! А от чи доростемо ми до рівня повище, - це вже все залежатиме від нас самих...

Денис РЄЗНІК, голова ГО «Час діяти разом», сел.Новопокровка

48 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі