БЕЗ КАСОВИХ АПАРАТІВ – А НІ КРОКУ?

Лариса Строменко сидить за робочим столом і швидко натискує клавіші калькулятора. Перед нею у блокноті записані колонки цифр. Це своєрідний дебет-кредит розрахунків за останні дні. Нещодавно була в Харкові на відомому в країні оптово-речовому ринку «Барабашово». Ось тут стоять ці помітки. Сама поїздка обійшлася у 700 гривень, бо наймала транспорт. Далі інші невід’ємні накладні витрати, ціни блузок, светрів, жіночої білизни, панчіх. За все з оптовиками проведено розрахунок. Тепер увесь привезений товар в Солоному бажано якнайшвидше продати, аби вернути потрачені гроші для нових закупівель і заробити бодай щось для сім’ї. Займатися таким видом підприємництва примушує ситуація. Старша донька Даша успішно навчається зараз у Запорізькій медичній академії, а це задоволення не з дешевих. Та й усім хочеться просто нормально жити, не відчувати дефіцит грошових купюр у гаманці. Що в цьому поганого? Якщо хтось подумає, нібито приватні підприємці щодня вигрібають гроші лопатою – хай самі спробують і дізнаються, що й до чого. Коли в країні оголосили карантин, пов’язаний із пандемією COVID-19, довелося взагалі прикрити свій невеличкий магазинчик і сидіти вдома. Працюєш чи ні, але за оренду все рівно плати. Обіцяної допомоги від влади – ніякої. Надійся лише на себе та продуктові припаси, що збереглися у холодильнику. Ось і нещодавно президент країни у відеозверненні пообіцяв кожному ФОП на період локдауну фінансову підтримку в розмірі 8 тисяч гривень. Тільки чи реально її отримати? У бюджеті ж не вистачає грошей, державне казначейство не може здійснити навіть поточні платежі на мільярдні суми. Під невиплату частково потрапили навіть захищені статті. А це заробітна плата, соціальна допомога людям. Є й ще одна неприємна новина – обов’язкове застосування усіма ФОПами касових апаратів. Воно змусить багатьох приватних підприємців просто призупинити свою діяльність. Для малого бізнесу настають не найкращі часи. Про таке сьогодні говорять багато працівників цієї сфери діяльності. І підприємці дружно вийшли на вулиці Києва, щоб продемонструвати свою незгоду із рішеннями влади. Це врешті принесло результат. Обов’язкове введення касових апаратів не відмінили, а тільки відтермінували до 2012 року. І то не всім. Слабка втіха. Чим саме заважають підприємцям касові апарати? Вони несуть непомірні додаткові витрати, які ніяким чином не впливають на товарообіг чи прибутки. Свого часу податкова служба проштовхнула таке рішення через Кабмін. Найбільш сумлінних підприємців воно примусило купити дорогу оргтехніку, яка була сертифікована лише у кількох виробників. І вони виявилися своєрідними монополістами на ринку. Але це був тільки перший крок. З дня у день доводилося вставляти у апарат нову хімічну термоплівку для видачі касових чеків, яка також коштує грошей. Наприкінці роботи необхідно обов’язково сформувати підсумковий чек. Якщо такого не зробити – під час перевірки тебе очікує значний штраф. Щокварталу потрібно було касовий апарат відвозити до сервісного центру на перевірку. Потім, через кілька днів, забирати його з оновленою пломбою. Якщо цього не робити – знову штрафні санкції. Кожний вид товару необхідно закодувати. Для прикладу, у Лариси Строменко в продажу одних лише кулькових ручок десятки найменувань. А ще ж різноманітні скріпки, кнопки, скоби для стиплера, біндери. Теж саме і з бланковою продукцією. Тільки найменувань декларацій для податкової звітності існує десятки варіантів. І кожний потрібно занести у електронну пам’ять касового апарату. Щоб виконувати цю роботу, здійснювати щоденний контроль за використанням РРО, кожному підприємцю доведеться наймати спеціаліста-бухгалтера. А це теж немалі додаткові витрати. Ось пропонується варіант програмного РРО з використанням сучасних мобільних телефонів. Але їх також треба мати у користуванні. Тобто, купити за немалі гроші. Спеціалісти порахували, що обслуговування класичного касового апарату коштує близько 500 гривень на місяць, а програмного РРО – 200 гривень. Хоча тим, хто хоче надавати своїм покупцям не лише електронний, але й паперовий чек, доведеться ще й мати термопринтер за близько 1 тис. гривень. І тепер про штрафи. Наприклад, у разі проведення розрахункових операцій че

рез РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, доведеться сплатити 5100 гривень. Або незабезпечення гарантійного ремонту РРО та не введення в експлуатацію належним чином резерв- ного апарату (!) – штраф 23615 гривень. Несвоєчасно зафіксував і здав виручку – 1360 гривень, повторне порушення – вже 2975 гривень. Найдрібніше порушення – 100 відсотків вартості проданих товарів. За повторне – вже 150%. Як бачимо, застосування подібних драконівських методів для підприємництва через введення касових апаратів під час дії карантинних обмежень є абсолютно нерозумним. Та воно і в нормальному житті не радує людей, які на свій страх і ризик розпочали непросту підприємницьку справу, намагаються виживати самі і допомагають це зробити найманим працівникам. У тому числі й самій державі. І такою є думка не лише Л.Строменко, а й інших підприємців Солонянського району.

Микола ТКАЧУК, відповідальний редактор, член НСЖУ

53 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі