Важлива думка експертів




Зараз у комітеті Верховної Ради триває опрацювання та підготовка до другого читання проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг і удосконалення доступу до них в електронній формі. До складу робочої групи включено голову Солонянської райдержадміністрації Василя Концевого та керівника ЦНАПу РДА Олега Мельника. З останнім і ведемо розмову про роботу в комітеті вищого законодавчого органу країни.

- Вітаємо вас, Олег Анатолійович, у ролі експерта Верховної Ради.

- На мою думку, це звучить ніби аж якось пафосно. Скажемо простіше: разом з іншими, є членом робочої групи по підготовці відомого законопроєкту до прийняття його в парламенті у другому читанні.

- Наш регіон представлений й іншими експертами?

- Це також мої колеги з Криничанського і Царичанського районів.

- Думається, підібрано найкращих керівників ЦНАПів Дніпропетровщини?

- Персонально кандидатури до складу робочої групи у Верховній Раді рекомендувала обласна державна адміністрація. А їй добре відомий рейтинг кожного підрозділу ЦНАПу, як і рівень підготовки керівників.

- Як там Київ? Напевне спекотно?

- А ми до столиці й не їздили.

- ?

- Голові комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрію Клочку було запропоновано варіант нашої участі в засіданні робочої групи у режимі онлайн. І він з ним погодився. Аргументи цілком зрозумілі: хто, як не ми, повинні показувати приклад безконтактної роботи у вирішенні того чи іншого державного питання із застосуванням новітніх електронних технологій. Нас підтримала колега з міста Львова, деякі інші керівники ЦНАПів України. Було розуміння з боку народного депутата Лариси Білозір, яка і є керівником нашої робочої групи. Адже зекономлено державні кошти, яких і так не вистачає на відрядження у районних РДА.

- Як саме було побудовано роботу вашої групи?

- Після прийняття законопроєкту у першому читанні народні депутати внесли до нього 111 поправок. Звичайно, це не десять тисяч, як було із земельним питанням. Але ж і немало. Кожну поправку треба всебічно обговорити, не залишити без уваги. Повний перелік запропонованих змін до законопроєкту нам було надіслано в електронному вигляді для попереднього ознайомлення, внесення своїх пропозицій, висловлення власного бачення питань. І ці пропозиції було вчасно надіслано до Києва, що значно прискорило роботу. Ми мали можливість із Солоного вийти на зв’язок із робочою групою, відеокамера фіксувала голосування з того чи іншого питання.

- Які ж саме зміни пропонується внести до «деяких законодавчих актів»? Коли звучить слово «оптимізація», ми розуміємо, що йдеться про скорочення, ліквідацію?

- На жаль, саме так. Законопроєкт передбачає оптимізацію мережі та функціонування ЦНАП, зокрема тих, що утворені при РДА, шляхом їхньої ліквідації та надання послуг у ЦНАПах органів місцевого самоврядування. А ще мова йде про удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі, запровадження механізму моніторингу їхньої якості та інші важливі вдосконалення чинного законодавства.

- Газета «Вперед» не раз писала про непрості етапи створення ЦНАПів у сільських радах та ОТГ Солонянского району, провідну роль у цьому процесі саме районного підрозділу. Тепер що: мавр зробив свою справу, мавр може йти?

- Ви нагадали п’єсу Йоганна Шиллера про відомі події в Генуї. Класику літератури не завжди можна поставити в один ряд з нинішніми подіями життя. Одне із головних завдань реформи децентралізації – покращення якості адміністративних послуг, що надаються громадянам. І для цього передбачається максимально делегувати відповідні повноваження органам місцевого самоврядування. Ось така тенденція.

- Ви що, повністю з нею згодні?

- Проєкт закону, який розглядається зараз на комітеті Верховної Ради, пропонує низку положень, що повністю нівелюють досягнення реформи системи адміністративних послуг. А вона розпочиналася ще з дозвільної системи і визнана однією з найефективніших. Запровадження надання адміністративних послуг у ЦНАП «представниками суб’єтів надання адміністративних послуг» суперечить самій концепції функціонування таких центрів. Бо передусім малося на меті уникнення безпосереднього контакту заявника і суб’єкту надання послуг. Адже це унеможливлювало корупційну складову. Надання послуг без фіксації звернення (відповідної заяви) можна віднести до порушення прав особи або нав’язування їй певного статусу без згоди. Згодою в розумінні діючого законодавства є заява, яка подається в письмовій, усній чи електронній формі.

- І подібних моменті у законопроєкті немало?

- Звичайно. Наприклад, укладання договорів між сільськими, селищними та міськими радами щодо обслуговування заявників інших територій буде не зовсім економічно обґрунтованим для громад, оскільки призведе до конфлікту бюджетів. Передбачене законопроєктом обов’язкове створення територіальних підрозділів або віддалених робочих місць, на наш погляд, є недоцільним. Дане питання повинне вирішуватись в кожному випадку окремо. Зокрема, з урахуванням фінансових можливостей та потреб місцевої влади. Також і переформатування бренду «ЦНАП» в бренд «Дія» не є доцільним. Формат останнього – це електронні послуги. А ось ЦНАП передбачає безпосереднє спілкування із заявником кваліфікованого адміністратора. І вже тривалий час асоціюється у громадян з високою якістю надання адміністративних послуг та дотримання стандартів обслуговування.

Розмову вів

Микола ТКАЧУК



3 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі

Про що слід знати землевласнику?

Торік Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який з 1 липня 2021 року відкриває ринок земл