• Olena Reynat

Взірець вчителя, жінки, людини

Про жінок можна багато говорити й писати. Та про них і сказано, написано немало. Ось хоча б Ф.М.Достоєвський: «Жінка наполегливіша, терпиміша у справі, …хоче працювати для самої справи».


Але сьогодні мова піде про звичайну жінку зі звичайною долею, та незвичайною для тих, кому відкриває шлях у доросле життя. Наразі на сторінках нашої газети «Вперед» хочу розповісти про людину, яка для батьків є донькою, для своєї дитини мамою, а ось учням Солонянської середньої опорної школи – улюблений педагог. Мова про Ірину Валеріївну Колосову.


Жінка має багато якостей. Це здатність до творчості, почуття прекрасного, відданість. Нарешті, ентузіазм і здатність захопити ним інших, вміння зачаровувати та за допомогою цього переконувати. Серед багатьох переваг жіночого характеру найважливішою є інтуїція. Мабуть, що маючи перед очима яскравий приклад своєї мами, Бойко Ніни Григорівни, яка все життя працювала на педагогічній ниві, і сама обрала професію вчителя.

Закінчивши Солонянську середню школу, продовжила освіту вже у вищому навчальному закладі. А потім і повернулася до рідної «альма-матер» працювати саме тут, навчає дітей української мови та літератури. У 2015 році Ірина Валеріївна стала класним керівником наших дітей. І з того часу не тільки в них, а й у наших родинах з’явився справжній друг, порадник.

Якими були ці роки? Одним словом відповісти складно, бо людське життя мінливе: були і злети, і невдачі, щось змінювалося… Єдине, що залишалося незмінним, – любов до дітей, нелегкої і відповідальної роботи.

Фраза «вчителем не стають, ним народжуються» для когось може видатися банальною. Але цей вислів стовідсотково стосується Ірини Валеріївни Колосової, яка стала для учнів взірцем вчителя, жінки, людини.

Вона надихає своєю красою, ніжністю та чарівністю. Кожного дня робить ще один маленький крок назустріч дитячим мріям і при цьому невпинно дарує часточку своєї душі рідним, друзям, знайомим.

Є з тих жінок, яким робота не заважає бути мамою. Ірина Валеріївна виховала чудову доньку Анну. Дарувала їй тепло, увагу та материнську любов. Мабуть, донька багато часу проводила з мамою у стінах школи в позаурочний час, бо, закінчивши ВНЗ з відзнакою, також обрала собі професію педагога. Зараз навчає дітей українській та англійській мовам.

Справжня жінка, на мою думку, має бути щирою, мудрою і гармонійною, бо реалізує прагнення та мрії завдяки своїм природним здібностям, інтуїції, бажає змінити світ на краще. Вона творча і позитивна. Саме такою батьківський колектив бачить Ірину Валеріївну.

Гордість вчителя - його випускники. І кожен учень стає особливою сторінкою історії. У нинішньому році таких особливих сторінок у Ірини Валеріївни - 27. І їм вже вилітати зі шкільного гнізда.

22 травня Ірина Валеріївна відзначила день народження. Радісне свято у колі рідних та близьких. Вона приймала вітання та щирі побажання. А рівно через тиждень нова подія - Останній Дзвінок у школі. Тут вже на святі з великою батьківською родиною проводжатиме своїх юних лелеченят у незвіданий шлях, назва якому - доросле життя.

З нагоди дня народження та закінчення навчального року бажаємо Ірині Валеріївні здоров’я, миру та злагоди, терпіння, нових злетів, люблячих учнів і вдячних батьків.

Наталія КОЗЛОВА,

представник батьківського комітету

78 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі