• Olena Reynat

Видобуток уранових руд

створить небезпеку для екології Солонянщини

Газета «ВПЕРЕД» вже писала про негативні наслідки для жителів регіону, які криються у розробці уранових родовищ на нашій території. Нещодавно це питання було обговорено на засіданні виконавчого комітету Солонянської територіальної громади.

Учасники зібрання відзначили, що в межах сіл Новотарасівка, Маяк, Малинівка, Гайдамацьке та Сурсько-Михайлівка розташована ділянка Сурського родовища урану. Майбутня його розробка та переробка на місці існуючих покладів завдасть невиправданої шкоди даним територіям: занепад полів та городів, можливе отруєння води у свердловинах і колодязях, збільшення смертності від онкозахворювань.


Відповідно до пункту 4 частини «б» статті 33 «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить погодження клопотань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення. Проте ТОВ «Атомні енергетичні системи України» не зверталося до Солонянської селищної територіальної громади, на території якої знаходиться частина Сурського родовища урану (Червоноярська ділянка), з клопотанням про надання дозволу на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку уранових руд.

Згідно з пунктом 4.6. Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ уранових руд, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин про Державному комітеті з геології і використання надр від 14.12.1998 року №100: розроблення родовищ урану способом підземного вилуговування включає подавання в рудоносний пласт або блок хімічного реагенту, що переводить уран з мінералів у розчин, фільтрацію вилуговувального розчину через рудоносну товщу, повернення урановмісних розчинів на поверхню й наступне сорбційне вилучення урану з розчинів.

Під час підземного вилуговування негативний вплив від підприємства в районі його розміщення може відбуватися за рахунок дії наступних факторів:

забруднення атмосферного повітря пилогазовими викидами;

зміни рельєфу території та умов поверхневого площинного стоку;

локальної зміни існуючих біотопів та агроекологічних умов;

утворення відходів виробництва.


Відповідно до звіту з оцінки впливу на довкілля «Підприємство з відпрацювання Сурської площі (Сурського родовища) уранових руд способом підземного свердловинного вилуговування, а саме – видобування корисної копалини» для впровадження планової діяльності планується будівництво видобувного та переробного комплексів, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури для видобутку уранових руд, залягання яких знаходиться безпосередньо на територіях Миколаївської, Солонянської та Криничанської селищних територіальних громад Дніпропетровської області.

Мобільний технологічний комплекс дослідно-промислової розробки буде розташований у контурі Грушівської ділянки на проммайданчику площею 0,12 га на мінімальній відстані 2,66 км від межі найближчої житлової забудови села Сурське та 3,66 км – села Миколаївка.

Промислова розробка Червоноярської ділянки здійснюватиметься на базі стаціонарного переробного комплексу на проммайданчику площею 0,857 га. Попереднє місце розташування переробного комплексу знаходиться на відстані 0,90 км від села Маяк і 2,85 км від села Гайдамацьке.

Місце можливого видобутку уранових руд Сурської площі на територіях Дніпровського, колишніх Криничанського і Солонянського районів Дніпропетровської області охоплює близько 400 гектарів родючих земель. Окрім того містяться відомості про знаходження на цій території величезного підземного озера з дуже великими запасами питної води. За радянських часів це був стратегічний запас. Існують пробурені свердловини, які зараз законсервовано. Водні кордони цього озера досконально не вивчені. У разі забруднення ніхто не знає, де саме спливе забруднена радіацією та хімічними речовинами вода. Окрім цього, геологи застерігають, що при бурінні свердловини та витравлюванні сірчаною кислотою урану не витримає граніт, який стримує величезний тиск води. Тоді вода просто підніметься на поверхню і підніме із собою увесь бруд, утворений під час видобутку (уранову руду, сірчану кислоту та інші небезпечні сполуки). Зупинити цю воду буде вже неможливо. А на території земель протікають річки Суха Сура та Мокра Сура, які в свою чергу впадають у річку Дніпро.

У даному звіті не було враховано наступне:

уран становить найбільшу небезпеку для здоров’я людини, а Червоноярська ділянка Сурської площі перебуває на відстані 1 км від крайніх будинків в селах Маяк і Гайдамацьке, та в безпосередній близькості від сіл Новотарасівка, Малинівка та Сурсько-Михайлівка, тому розробка уранових руд загрожує сільським мешканцям підвищенням рівня онкозахворювань, смертності, зараження грунтових вод, сільськогосподарських земель та інших невиправних наслідків;

розробка уранових руд є грубим порушенням низки екологічних прав людини і громадянина, зокрема право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (стаття 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»);

при розробці уранових руд найбільш розповсюдженим є спосіб вилуговування, що завдасть значної шкоди підземним водам.

До Солонянської селищної територіальної громади звертаються мешканці сіл, юридичні особи та фермери, громадські організації про недопущення проведення видобутку уранових руд та їх переробки на місці, наслідком чого стане зараження підземних вод та сільськогосподарських земель. На території сіл Новотарасівка, Маяк, Малинівка, Гайдамацьке та Сурсько-Михайлівка немає централізованого постачання і мешканці особливо гостро потерпають від нестачі води.

На підставі вищевикладеного, у своєму зверненні члени виконкому наголосили на недопущенні надання дозволу про видобування уранових руд на території Солонянської селищної територіальної громади, як такого, що буде прийняте всупереч інтересам громади.

Солонянський селищний голова Михайло Копейко зауважив: «Ми закликаємо всебiчно та об’єктивно розiбратися в ситуацiї, що склалася, вжити вiдповiдних заходiв для включення даного звернення до звіту про громадське обговорення та взяти його до уваги при підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля».

Тема ця не нова. На Дніпропетровщині вже другий рік не вщухають пристрасті щодо виробництва уранової сировини на території Сурського родовища. Мешканці категорично проти цих робіт. Автобусами з різних сіл з’їжджаються на мітинги та громадські обговорення. Люди занепокоєні, що поблизу їхніх осель приватна фірма ТОВ «Атомні енергетичні системи України» планує видобувати уран. За допомогою телеграм-каналу «Dniprotv» давайте послухаємо їхню думку.

Володимир Буренко: «Якщо говорити про точку добування урану, то вона знаходитиметься на відстані 500 метрів від трьох свердловин з питною водою. А її споживає більша частина населеного пункту. Крім людських осель там школа, дитячий садочок, є невеличкий ставочок. Уран для людей – це бомба уповільненої дії».

Наталія Нікітенко: «Буквально на днях помер один із сусідів від онкозахворювання, де-хто продовжує лікуватися від цієї хвороби. А ще люди страждають щитовидною. Якщо будуть ще й уранові видобутки – нам всім треба збиратися на кладовище. Це моя особиста думка».

Сільські жителі лякаються, що добування радіаційного металу може спричинити отруєння ґрунту разом із ґрунтовими водами. Ось про це говорить і Зоя Гордієнко: «Нам розповідають, що сірчана кислота буде в межах дозволеного. Я такому не вірю. Ця хімічна сполука буде і в колодязях, і погребах. А ще плюс шкідливі випари».

Галина Ставицька: «Для села це означає смерть. Ніхто не купить у нас землю, ніхто не купить будинок. Тільки но людина почує, що в цьому селі за 300 метрів від найближчої хати видобувається радіоактивний елемент, його інтерес одразу ж пропаде».

Дозвіл на проведення цих робіт Дніпропетровська обласна рада дала ще в 2016 році. Запанікували селяни, коли інформація про намір з’явилася в Реєстрі з оцінки впливу на довкілля, що зазвичай знаменує початок процесу запуску виробництва. А їх про це не повідомляли. Торік люди виходили на акції протестів біля облради, аби депутати скасували рішення попередників. І можновладці пішли назустріч. Але, як виявилося, в 2020 році обласна влада вже не мала таких повноважень. Люди також звернулися й до прокуратури.

Свою думку висловлює і голова ініціативної групи Іван Маркевич: «Виникли сумніви стосовно прозорості отримання дозволів на видобуток на такій густонаселеній території. Майже поруч – місто-мільйонник. На жаль, кримінальне провадження відкрити, але ніякого руху немає».

Видобуток урану збентежив і екологів. Особливо через прогалини в українському законодавстві. Наприклад, у відсутності чітко встановлених меж для санітарної зони. «Українське законодавство чітко не унормовує санітарно-захисної зони для підприємств з видобутку урану. Просто вдумайтеся. В Україні у 21 столітті не існує нормативних документів, які б чітко визначали розміри санітарної зони. Це ганебна пляма для всіх організацій, державних органів, які повинні були розробити відповідні вимоги», - говорить еколог Олександр Богданіс.

Як буде розвиватися ситуація далі? Газета «ВПЕРЕД» має намір інформувати про це своїх читачів.

Микола ТКАЧУК, журналіст


7 перегляд0 коментар