Всі дружно тримали канат

Колись на Дніпропетровщині високою популярністю користувалися змагання з силового багатоборства. Всі шість учасників команди повинні були спочатку піднімати 24-кілограмові гирі, потім боротися на руках і братися за канат, щоб перетягти суперника. До омріяної висоти ми йшли поступово - у Покровському. Царичанці, Магдалинівці, Петриківці, кілька разів у Верхньодніпровську. Солонянці ставали третіми призерами, другими. І нарешті – чемпіони!

Кожному переможцю організатори подарували красиві футболки. А за збірну команду у різні роки виступали Білоус Леонід, Лісний Віктор, Данько Петро, Самарець Віктор, Будников Юрій, брати Геннадій і Олег Меріхови та автор цього тексту.

Розглядаємо архівне фото. Сьогодні добре помітні помилки: не зовсім вірно стали, не так руки тримають линву. Але все одно ми - найкращі! Спостерігає за моментом, переживає водій Іван Довгополий, який привіз команду на автобусі міжколгоспшляхбуду.

Було проведено і особисту першість з армрестлінгу. Від нашої команди взявся за це діло Петро Данько. І успішно дійшов до фіналу. Суперник виявився міцним горішком. Минають хвилини, ніхто не може пересилити іншого. Від напруження пітніють долоні спортсменів. Судді перев’язують їх ремінцем, як це передбачено правилами. І знову безрезультатно.

Дається коротка перерва, під час якої тодішній голова спортклубу «Славутич» Микола Кнівець масажує Петрові плече і м’язи. Але поєдинок закінчується унічию, обидва учасники, за рішенням організаторів, стають чемпіонами. Оце так боротьба!

Через рік саме Петру Данькові доручено урочисто піднімати прапор чергової спартакіади області.




17 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі