• Olena Reynat

Вінець праці трударя

На календарі – середина літа. Солонянські лани половіють хлібами. А це означає, що на часі вирішальний етап боротьби за врожай.


Раніше про хід жнивних робіт, врожайність зернових культур можна було дізнатися з оперативних зведень районного управління сільського господарства, згодом РАПО. Нині ці структури визнано недоцільними. І кожний сільгоспвиробник тепер працює за своїм власним планом, можливостями. Про це ведемо розмову з колишнім агрономом орденоносного колгоспу «Прогрес», одним із засновників фермерського господарства «Індафі» Ф.Ф.Гурою.


- Раніше існувала така жартівлива думка: якщо пройдуть бодай два дощі у травні, то можна обійтися взагалі без агрономічної служби.

- Мені добре відомий цей анекдот, - відповідає з усмішкою Федір Федорович. – Применшувати значимість агрономічної служби не будемо. Але ж і волога під час вегетативного розвитку рослин вкрай потрібна. Без неї високий врожай не отримаєш.

- Нинішнього року природа була незвично щедрою на дощі. Їх більше норми випало і навесні, і влітку. Це позитивний фактор?

- Безумовно. Навіть ті одноосібники, які не мали можливостей вносити у грунт достатню кількість добрив, цього року будуть із зерном. А хто зумів підживити мінеральними добривами посіви, дотримався усіх необхідних агротехнічних вимог, однозначно будуть у виграші. Діюча речовина за наявності необхідної вологи спрацювала дуже ефективно.

- І на який врожай можна розраховувати?

- За моїми спостереженнями, підрахунками, на 30% більше від попереднього року. Вже на початку жнив площі озимого ячменя, пшениці дають більше 50 центнерів зерна з гектара. Добре вродив і ріпак. Зокрема, у товариствах «Вікторія», «Гайдамацьке» та інших сільгоспвиробників нашого регіону. Але основна робота ще вся попереду.

- Які характерні особливості нинішніх жнив?

- Через надмірну вологість ґрунтів і стану рослин їх розпочали на два тижні пізніше від традиційних для нашої зони строків. Під час значних опадів і поривів вітру немало хлібів полягло. І це ускладнить їх підбирання. Озима пшениця вже зупинилася в рості. Але її тепер наздоганяють бур’яни. При косовиці це неминуче принесе хай і невеликі, але втрати зерна. Ось чому слід не гаяти час, поспішати.

- Така ситуація є несподіваною для хліборобів?

- Усі примхи погоди важко передбачити. Але до них треба готуватися заздалегідь. Наприклад, у нашому фермерському господарстві серед озимих пшениць надаємо перевагу напівкарликовому сорту «Грім». Його травостій невисокий. І це рятує культуру від полягання.

-Знайома ситуація: врожай високий, а ціни на зерно пропонуються мізерні. Буває і навпаки. А яка нині ситуація на зерновому ринку?

- Зернотрейдери собі у збиток працювати не хочуть. Це є очевидним. З неофіційної інформації вони пропонують сьогодні виробникам по 6 тисяч гривень за тонну зерна. Ціна ріпака – 19 тисяч гривень. За наявності складських приміщень і можливостей, коли вирощений врожай можна притримати і реалізувати його, наприклад, у грудні-січні, ціну отримаєш більшу.

- Але ж фермеру потрібні кошти, щоб придбати пальне для проведення всього осіннього комплексу робіт, мінеральні добрива для наступної сівби.

- Це рішення кожний виробник змушений приймати для себе сам. Ось чому темпи робіт необхідно прискорити.


Розмову вів

Микола ТКАЧУК


11 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі