• Olena Reynat

Давайте зерна добрі сіять

Розпочати цю розповідь вирішив віршем, написаний з приводу запитання, яке частенько мені задають. А запитання те – у першому рядку.

- Звідки у вас мускулатура?

Немає питань.

Можу сказать.

Тренує так макулатура.

Звідки терпіння? Де збирать?

Ніби сліпі. Відкрийте очі.

Побачите, який це жах.

Її знайдете й серед ночі,

Переборіть лише той страх.

За це «спасибі!» вам не скажуть,

Бо звикли - «Це ще не біда…»

Тож запитати я наважусь:

«Чому в нас совісті нема?»

Хто зрозумів і буде діять,

Той позитивний на всі «сто».

Давайте ж зерна добрі сіять,

Щоб не пішли усі на дно.

Продовження цієї розмови, сподіваюсь, матиме практичне значення у нашому житті.

Отже, що ж таке макулатура? Ніби всі і знають, але більшість вважає її за якийсь непотріб і створюють нею все нові і нові смітники, наповнюють миттєво контейнери, засмічують вулиці, місця відпочинку… Тому і нагад