• Olena Reynat

ЕПОХА МОЦНИХ – СТРОМЕНКО

«Задля нас оце незабаром

почнецця нова ера»

З листа Василя Оникійовича Строменка

Одного осіннього дня 1901 року в Петро-Павлівській церкві села Солоного стали під вінець вчорашня школярка та народний вчитель, а провадив обряд священик, щойно висвячений на це місце. Та мало хто з цих молодих людей міг збагнути, що саме з цього моменту починається відлік нової доби, і не омине їх жоден поштовх колеса історії.


Олекса Моцний мав принаймні двох синів. Один з них, Павло Олексійович, у 1849 році був переведений з юнкерів Ризького драгунського полку з підвищенням до Прапорщика, і у вересні 1856 року його вже в чині поручника перемістили до Переяславського драгунського полку. Другий – унтер-офіцер Данило Олексійович Моцненко служив у Стародубському кірасирському полку, який під такою назвою існував з 1876 по 1801 роки. Згодом Данило Моцненко осів на проживання у Єлисаветграді і став учителювати. 1 жовтня 1838 року йому видали таке Свідоцтво: «Со времени учрежденія в г.Єлисаветградъ Городового училища онъ Моцненко по Высочайшему повеленію утвержденъ был в оном старшимъ учителемъ, и съ 16 Генваря 1832 года по 1е Октября сего 1838 года обращалъ на себя постоянно особенное вниманіе наше какъ за неутомимое и примѣрно-отлічное усердіе его в преподаваніи наук дѣтям нашим, так і внушеніе въ нихъ нравственности, при примѣрномъ его Моцненка добронравномъ поведеніи и неотъемлемыхъ отличныхъ способностей ума, въ удостовереніе чего подписомъ нашимъ свидѣтельствуемъ». Під цим Свідоцтвом підписалися з сотню купців та міщан міста, а засвідчила його Єлісаветградська Військова поліція в особі Війського Поліцеймейстера Химича та Голови Думи і Магістрату підполковника Поппе.

У 1852 році поручник Данило Олексійович Моцненко ще проживав в Олександрійському повіті Херсонської губернії. Мав він двох синів. Перший, Федосій Моцний, він же Сагайдаковський (ймовірно, дружина Данила була з роду Сагайдаковських). Другий, син поручника Микита Моцний, що мав за дружину Анастасію Дмитрівну.

І от 21 грудня 1870 року в родині Єлисаветградського міщанина Федосія Даниловича Моцного (він же Сагайдаковський) і його законної дружини Олександри Іванівни народився син Євген. Хрестили хлопчика в Херсонській єпархії села Мусіївка у Преображенській церкві, але сам він згодом вказував місцем свого народження Олександродар (наразі - Кіровоградська область). У 1875 році в Євгена народився брат Аркадій, який взяв собі прізвище Сагайдаковський і позначав місцем свого народження село Баштине Петрівської волості Херсонської губернії, що в 20 км від Олександродара. Відомо, що Аркадій Федосійович брав участь у Першій світовій війні молодшим писарем 48-го піхот