• Olena Reynat

ЕПОХА МОЦНИХ – СТРОМЕНКО

Продовження. Початок у № 25 від 26.06.2021.

У 1914 році Євгену Моцному запропонували роботу в с.Романкове Катеринославського повіту (понад 1000 дворів), куди за ним переїхала і вся родина. Викладав він, швидше за все, в двокласній школі Міністерства народної освіти. Дім Моцних був гостинним. Діти приводили на вечорниці своїх друзів, і молодь чаювала за довгими нескінченими розмовами про те, як вони будуватимуть прекрасне майбутнє. Марія Оникіївна ставила самовар, діставали з шухляди цукор. Коли чай випивали, йшли до мами: самовар закінчився, а цукор ще є, ми доллємо? Потім прийшов лютий 1917 р., а зрештою закінчився і цукор… Керенський почав робити якісь незрозумілі реформи, всі чекали на поліпшення життя. Лише потім зрозуміли, що покращення треба робити своїми власними руками.

У 1925 році Солонянська влада пообіцяла Євгену Моцному непогані умови для роботи, тож родина повернулася до рідної оселі. Викладав Євген Федосійович фізику і математику. Педагог він був суворий, учні згадували, що за помилки нерідко стукав лінійкою по пальцях, але то була поширена практика в ті часи. Крім роботи у школі він захоплювався бджільництвом, садівництвом, навіть на кілька місяців їздив до Івана Мічуріна переймати досвід, посилав свої рослини на різноманітні сільгоспвиставки, і мав якусь нагороду, медаль, чи то значок від ВДНГ. За поглядами вважався ліберально налаштованим.

Микола Васильович Слісаренко (1926-1996) у своїх спогадах відзначав: «У Моцного був гарний колодязь з доброю водою і туди часто ходили люди з усього краю, хоча це було не так вже й близько. Виходимо на толоку. Там шум і гам. Кругом никають люди, грає гармонь, танці. Тут же йде торгівля пивом, горілкою. Вози з усіляким реманентом розміщуються рядами, тут же коні, корови, свині. Потім в ряд вибудували намети, накриті брезентом, де [продають] різні солодощі, іграшки і т.ін. Ще далі, майже аж до Моцного, встановлена ​​карусель, там під веселу музику можна покататися на різних колисках і звіринах, встановлених на каруселі».

Помер Євген Федосійович десь в середині 30-х років ХХ сторіччя.

Подружжя Моцних поставили на ноги чотирьох дітей. Всі вони провели щасливе дитинство у Солоному і виховувалися в атмосфері любові до рідної землі. Наступна генерація Моцних-Строменко – це той прошарок української інтелігенції, який мав будувати благословенну Україну, про яку вони мріяли з юних років. І до цього вони мали хист, наснагу і всі початкові умови, які для них створили попередні покоління. Та доля їх випала на непрості часи.

Моцний (Сагайдаковський) Олександр Євгенович народився 22 лютого 1902 року. До революції в Солоному працювали два однокласних сільських училища, в яких навчалося приблизно 100 учнів. Втім закінчували школу лише 10-20 з них, а решту, після того як діти навчилися якось читати і писати, батьки забирали в поміч п