• Olena Reynat

Зерно знову з’їли… миші?

Повернутися до цієї теми змушує саме життя. Варто лише пригадати резонансну справу: після перевірки у Держрезерві виявили недостачу великої кількості зерна – майже 2700 вагонів! Сума збитків склала понад 800 мільйонів гривень. Дірявість державних засіків урядовці пояснили досить просто: запаси з’їли миші!

Повернути все на жарт не вдалося. Правоохоронці одразу ж заявили: «миші», які нібито з’їли тисячі тонн зерна, мають прізвища і посади. Було відкрито кримінальне провадження за ч.5 ст.194 Кримінального кодексу України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Її санкції передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацією майна.


Що характерно, за документами певний товар на складах значився, але під час перевірки з’ясувалося, що його вже немає. На одному з підприємств не знайшли майже 18 тисяч тонн зерна, на другому – до 20 тисяч, на третьому – 112 тисяч.

«Загалом 150 тисяч тонн зерна, які буцімто в нас є, але насправді вже давно розкрадено та продано. Також знайшли цистерну з нафтопродуктами. Якщо по ній стукнути, то гуде, як порожня. Якщо взяти щупом пробу рівня нафтопродуктів – цистерна повна. Зрештою, з’ясувалося, що під віконечком для щупа було приварено трубу, і лише вона заповнена нафтопродуктами, а решта цистерни – порожня. Отакі винаходи. І багато інших, яким правоохоронці також дадуть оцінку», - запевнив радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол.

Згодом жодної інформації про виявлення та покарання злочинців у цій резонансній справі в Інтернеті так і не вдалося знайти. А безкарність, як відомо, здатна породжувати інші негативні явища.

Наскільки колишні прорахунки враховано нині? Виявляється, Держрезерв вже давно б’є тривогу, бо запаси зерна в ньому знову знаходяться на критично низькому рівні.

«Через відсутність фінансування на поповнення запасів матеріальних цінностей державного резерву із загального фонду держбюджету упродовж останніх 10 років, на сьогоднішній день запаси зерна знаходяться на критичному рівні. Асигнування з державного бюджету України на 2021 рік не передбачено», - заявляють у Держрезерві.

Отакої! Країна знаходиться на порозі можливої широкомасштабної війни зі східним сусідом, а ми можемо взагалі залишитися без хліба. У Держрезерві додали, вони щорічно направляють звернення до Мінекономіки про виділення коштів для оновлення і освіження матеріальних цінностей. Але реакція відсутня. «Таке положення справ у випадку виникнення надзвичайних ситуацій є потенційною загрозою національній безпеці держави», - резюмують у відомстві. З подібною думкою важко не погодитися. І тут знову можна говорити про «мишей», які мають прізвища й посади, але чомусь не працюють на користь країни.

Практично кожного дня доводиться купляти для сім’ї чергову хлібинку, що її завозять до найближчого магазину в Солоному із сусіднього Запоріжжя. Бо вага її невеличка, усього 580 грамів. І ціна хліба невпинно зростає. Ще недавно була по 13 гривень, потім 15, 16. Вже коштує 18 гривень. Скоріше за все, така вартість хліба не стане кінцевою. А в Україні ж торік зібрано рекордний урожай пшениці – 32,2 млн. тонн у бункерній вазі. Чому зростає ціна хліба?

Перше, що спадає на думку, відсутність самої пшениці. А що її менше залишається в країні – то й ціна стає дорожчою. Тут існує своєрідний ланцюжок. Бо головна складова у собівартості хліба – борошно, це 40-50%. А вже потім – енергоносії.

Добре розумієш солонянських фермерів, керівників сільськогосподарських підприємств. Їхня задача полягає у продажу вирощеної продукції за якомога вищою ціною. Виручені кошти підуть на поповнення паливно-мастильних матеріалів на весняні і послідуючі роботи, придбання запчастин, елітного насіння, мінеральних добрив, без яких не отримаєш високого врожаю.

Навіть політика зернотрейдрів стає ясною – отримання значних прибутків від реалізації сільськогосподарської продукції на міжнародному ринку. І зовсім непомітною залишається роль окремих державних структур. Як наслідок, залишки зерна у Держрезерві – критичні, кошти на поповнення запасів чомусь не виділяються.

Аналітики стверджують, що 5,7 млн. тонн пшениці, яка може залишитися в Україні від минулорічного врожаю, це найоптимістичніший прогноз. Бо виникає дефіцит – 800 тисяч тонн. І це при тому, що інші країни в умовах пандемії коронавірусу обмежують експорт, створюють стратегічні запаси.

Щоб тримати свою марку, наші хлібопекарні вже змушені шукати сировину гарної якості. Де вони її купуватимуть? Швидше за все, у Туреччині. Це перший імпортер для України, бо вони закуповують великі обсяги зерна, вирощеного українськими хліборобами. Але ж тепер Туреччина продаватиме вже не зерно, а саме борошно, продукт переробки.

Давайте порахуємо, що ж наша країна наторгувала? Різниця у вартості між тонною зерна і борошна десь два – два з половиною рази. Тепер кожний, хто прийде до крамниці за хлібом, має подякувати трейдерам та уряду. Продали зерно, а потім майже втричі дорожче купили пшеничне борошно. Оце так бізнес!

Нашу країну якось за звичкою називають «житницею». Але самого жита у нас практично немає, вже десять років як у Білорусії купуємо. І знову ж таки не саме зерно, а борошно, продукт з доданою вартістю. Що ж тоді говорити про ціну хліба?

Безумовно, нині маємо рекордне підвищення вартості енергоносіїв. Ми всі бачимо, яз зросла ціна на газ. А ще підвищилася мінімальна заробітна плата, що також збільшить собівартість такого необхідного продукту. І все ж шляхи до його здешевлення потрібно шукати. Ось одна з пропозицій. В Україні ПДВ – 20%, а на Заході на хліб – 4% чи навіть нуль. Відчуваєте різницю?


15 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі