З Паньковим… не панькаються

Михайло МАМЧИЧ, учасник інтернаціональних дій на Кубі, с.Панькове



Від імені односельчан звернувся на урядову «гарячу» лінію до міста Києва з проблемами, які стосуються благоустрою нашого села Панькове (колишній Дніпрельстан). Очікувати, що тамтешні чиновники приїдуть і наведуть порядок, було б дуже наївним. Та все ж на певну реакцію розраховував. Чим все закінчилося? Незабаром отримав відповідь з Солонянської районної держадміністрації за підписом виконуючого обов’язки голови М.О.Бугайова. Хочу її прокоментувати. Люди скаржилися, що дорога не ремонтувалася вже майже 50 років. У відповіді зазначено, що вона державного значення. Стає явним: дорогу і надалі ніхто не збирається ремонтувати. В селі більше 20 років відсутня питна вода. Нам підказують: у людей є колодязі. А що робити із довідками від санстанції, у яких вказано, що така вода непридатна для вживання? Раніше в селі був магазин. Нам відповіли, що торговельна точка нібито й не потрібна. Ті ж самі слова звучать і про Будинок культури, який потребує ремонту. Так все просто: непотрібен! Закрили аптечний пункт нібито з причини відсутності медпрацівника. Але ж він постійно проживає у нашому селі! Пам’ятник учасникам Другої світової війни потребує ремонту. Тільки і тут ніякої реакції влади. Стає зрозумілим, що звернення на «гарячу» лінію не приносить результату. Діє стара схема, коли скаргу людей пересилають до обласної адміністрації, обласна – до районної, районна – до сільської ради, яка б і повинна допомогти з благоустроєм. А звідти готуються відписки. Що й говорити, з нашим Паньковим не збирається панькатися влада.

10 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі