Людина землі та праці

Від імені Ради ветеранів війни та праці Микільської сільської ради Я. ЗБИТЮК, Л. ПИЛИПЕНКО



23 квітня 1950 року з’явився на світ наш шановний ювіляр Гура Федір Євгенійович в селі Краснопілля на Дніпропетровщині, в дружній сім’ї . Тут пройшло його дитинство, тут він ріс, ходив до школи. У 1972 році з відзнакою закінчив Дніпропетровський аграрний університет за спеціальністю «вчений-агроном». У цьому ж році був призваний до лав армії. Військову службу проходив у Середньоазіатському військовому окрузі, м.Душанбе. Повернувся до рідної домівки і одружився з Валентиною Григорівною, яку кохав ще з дитинства. Працював спочатку в Криничанському районі, а з 1975 року – в колгоспі «Прогрес» Солонянського району. З 1987 по 1989 рік був керівником групи радянських спеціалістів в ДР Мадагаскар, де було створено сільськогосподарське підприємство площею в 300 га. У 1990 році на Всесоюзному конкурсі, який проводив журнал «Защита ростений», його було визнано кращим спеціалістом із захисту рослин і вручено 1-шу премію - телевізор. А вже починаючи з 1985 року, Федір Євгенійович працював агрономом в орденоносному колгоспі «Прогрес», який у свій час вважався одним із кращих підприємств області і навіть України. Господарство славилося високими врожаями зернових та надоями молока. В рослинницькій галузі господарства працювали тоді професіонали високого ґатунку, такі як Медведовський Леонід Леонідович, якому на зміну прийшов наш ювіляр та отримав від попередника великий життєвий і професійний досвід. Також потрібно сказати, що одним із головних рушіїв багатьох успіхів господарства був голова колгоспу Піщанський Василь Сергійович. За високі досягнення у виробництві сільськогосподарської продукції та високий добробут людей села, розвиток соціальної інфраструктури колгосп був удостоєний державної нагороди – «Ордена Леніна». А сам Піщанський Василь Сергійович - звання «Героя Соціалістичної Праці» та «Золотої Зірки». Після розпаювання та приватизації земель Федір Євгенійович вирішив створити своє фермерське господарство «Індафі». Як чоловік мудрий, рішучий і відповідальний, не дивлячись на всі негаразди та складнощі, не відступив від свого плану і поступово, крок за кроком, розраховуючи тільки на себе, сою родину, власні зусилля, без спонсорів та інвесторів нарощував площі орендованих паїв, будував матеріально-технічну базу господарства. У нього завжди на першому плані – працівники, пайовики про яких він постійно дбає. Заслуговує на увагу і соціальна діяльність господарства, за фінансової участі якого здійснюється підтримка всієї інфраструктури села Оріхове та допомога людям у вирішенні наболілих питань. Федір Євгенійович завжди підходить до проблем з розумінням і подає руку допомоги у складних ситуаціях. У народі говорять: «Побудуй дім, посади дерево, народи сина». Все це наш ветеран зі своєю коханою дружиною Валентиною мають: донька - красуня, два сини - молодці, четверо онуків. Своєю життєвою позицією наш ювіляр здобув заслужену шану та повагу серед мешканців громади, колег-аграріїв. Притаманні йому енергійність, людяність, відданість справі є гідним прикладом для тих, хто працює поряд. Свою любов до землі він передав дітям – Євгену, Ігорю, Олександрі, – які працюють у фермерському господарстві «Індафі». Нехай доля буде прихильною до Федора Євгенійовича, даруючи радість життя, незрадливу удачу, вірних і надійних друзів. Наш славний і рідний, найкращий у світі, З Тобою нам завжди затишно й світло. Ти – гарний господар і батько чудовий, Даруєш турботу та море любові. Спасибі за ласку, за руки умілі, Що вмієш підтримати словом і ділом, Що в рідному домі надійно та щиро, Живи нам на радість у щасті та мирі!

6 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі