ЛЮДИНА З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ

Серед сотень знайомих людей, у кожного з нас є такі, яких ми називаємо друзями. Це такі люди, які нам потрібні в житті, мов хліб і вода, сонце і небо. Одних ми маємо з дитинства, інших зустрічаємо на життєвому шляху. Скільки їх буде, не знає ніхто, немає такого мірила, яким би ми могли визначити значимість друга в нашому повсякденні. Є лише одна загальновизнана потреба у спілкуванні, що наповнює наші душі теплом і спокоєм, добром і щастям. Такою людиною для нас є наш ювіляр, Владислав Стасюк, з яким ми познайомилися в 2014 році, коли в нашу країну прийшла велика біда – війна на Сході України… Звичайно, тоді ніхто і не міг подумати, що той момент може перерости у щось більше... Ми бували разом на зустрічах із воїнами-захисниками, їхніми сім’ями, учнями шкіл, відкривали Дошки Пам’яті загиблим, підтримували тих, хто втратив на війні своїх рідних, вітали ювілярів і досить часто просто відпочивали, не відчуваючи при цьому різницю у віці. Чому так? Бо Владислав порядний і щирий, добрий і світлий. Хочеться побажати йому в ювілей міцного здоров’я і завзяття козацького, ніколи не втратити скарбів своєї великої чистої Душі! Все чудове ще попереду! Обожнюємо...

З повагою – Ніна Григорівна і Юрій Валерійович Козило,

с-ще Солоне



Наша родина щиро дякує Владиславу Стасюку за постійну підтримку, безкорисливу допомогу, за витрачений особистий час, не заради подяк і нагород, а за свідому допомогу людям, захисникам України, родинам загиблих Героїв Солонянщини і родинам померлих військових у мирний час. Без твоєї допомоги все б склалося не так добре, як ми змогли це зробити, на влаштованих заходах, святах, Уроках Мужності та патріотичного виховання у школах Солонянського району, та інших проєктах ГО «Учасники бойових дій АТО Солонянського району». Ми високо цінуємо твою підтримку і вдячні за те, що ти надалі продовжуєш активно допомагати будь-якою доброю справою. Нехай на твоєму шляху зустрічаються люди гідні твоєї людяності, такі ж щирі і надійні, як ти. В ювілей бажаємо тобі оптимізму, здоров’я, невичерпної енергії та миру.

З повагою – Руслан і Світлана Гурські,

с-ще Солоне


При першій нашій зустрічі з Владиславом Стасюком, я збагнув, що переді мною справжній син української землі – гідний і впевнений, сильний і вірний, стійкий і мудрий. Дорогий Друже, ти пройшов всього половину шляху, але про тебе вже говорять як про справжнього козака, надійного чоловіка, гарного батька, самодостатнього українця! Нехай тебе завжди оточують близькі люди! Нехай всі негоди проходять повз! Бережи себе і будь щасливим! З ЮВІЛЕЄМ!

З повагою – Юрій Євтушенко,

с.Сурсько-Михайлівка



Щиро вітаємо з ЮВІЛЕЄМ Владислава Стасюка! Твоя порядність та вірність принципам, твоя любов до Батьківщини та відданість друзям, твоя надійність й впевненість вражають і надихають! Завжди будь самим собою, повсякчас відчувай любов близьких тобі людей й не зважай на дрібні прикрощі. Здоров’я, здоров’я, здоров’я! Щастя, щастя, щастя!

З повагою - Ляля Євтушенко,

с.Сурсько-Михайлівка


Так склалася доля, що ми познайомилися з Владом Стасюком, коли загинув наш син Анатолій в зоні АТО. Людина безвідмовна, відповідальна і в той же час непомітна. Але постійно поруч і готовий у будь-яку хвилину прийти на допомогу. Між собою, ми називаємо його «сірим кардиналом» – впливовою, сильною, вольовою, цілеспрямованою особистістю. Він нагороджений державними відзнаками. Волонтер, шофер, режисер, продюсер, костюмер, фотограф, педагог – це відносно концертної діяльності, і взагалі будь-якої діяльності, яку ми проводили разом. Надійний, перевірений товариш, відповідальний помічник, прекрасний сім’янин, чесна і порядна людина. То ж, завжди хочеться зустрічатися, спілкуватися, заряджатися позитивом і навчатися його таланту бути такою скромною і доброю людиною. Наші вітання і найкращі побажання у 50-річний ювілей!

З повагою, і вдячністю - Олександр Васильович і Наталія Миколаївна Головко, с.Олександропіль


З Владом Стасюком нас познайомила проклята війна! І він, і я – волонтери. Вже не перший рік разом ми працюємо і наближаємо нашу Перемогу. Допомагаємо воїнам-захисникам і на фронті, і в шпиталях, і в мирному житті. Владислав не соромиться будь-якої роботи, якщо потрібно готувати на фронт – стає і готує; збирати, сортувати, вантажити продукти на передову – бере і робить; якщо потрібно в шпиталі нагодувати поранених – годує; привітати діточок з Днем Миколая – одягає костюм і стає Св.Миколаєм; навести лад біля Дошки вшанування загиблих Героїв – наводить. І робить він це все не заради подяк і нагород, а тому що жити по-іншому не може. Влад дуже добра, щира душею і серцем людина, в будь-який час подасть руку допомоги. Вітаю найкращого, справжнього, доброго, милого товариша-волонтера з ЮВІЛЕЄМ! Бажаю міцного здоров`я, сил, бадьорості, щедрої долі, вірних друзів та оптимізму! Залишайся таким, яким ти є!

З повагою - Надія Нечерда, с.Малинівка


25 січня 2021 року Стасюку Владиславу Володимировичу виповнилося 50 років. Від усього серця мені б хотілося побажати цій людині щастя, здоров’я, довгих років життя. З Владом нас звела доля в нелегкий для нас та України час війни… Він завжди поруч з нами, з родинами, в яких загинули сини, підтримує і допомагає нам. Разом зі своєю дружиною, Людмилою, в центрі Солоного відкрили Дошку пам’яті загиблим Героям Солонянщини, і вже не перший рік опікуються нею; брали участь у виготовленні, встановленні і відкритті меморіальних дошок пам’яті загиблих у школах району. Владислава можна назвати Людиною з великої літери, за його добру і справжню душу, за його ввічливе і велике серце, за підтримку в тяжку хвилину.

Хай для тебе. Владиславе, ясно світить сонце,

І свої теплі проміння, шле в твоє віконце.

Нехай доля посилає тільки все найкраще.

Всі тобі ми лиш бажаєм великого щастя!

З повагою і вдячністю - Наталія Михайлівна Коновалова, с.Василівка


З Владиславом Володимировичем Стасюком я познайомився дуже давно, коли він був ще зовсім маленьким. Часто бачив його, як він міцненько тримався за руку своєї матусі – моєї колеги, за освітою, вчителькою англійської і французької мови – Юлії Михайлівни. Це було грайливе, чорняве хлоп’я з розумними, допитливими очима. Закінчив Новопокровську школу, Криворізький педінститут. І ось два роки тому мене знову звела доля з цим уже доволі зрілим і кремезним чоловіком. Ми обидва входили до складу концертно-агітаційної бригади, яка виступала по селах нашого району з акцією: «Допоможи – це просто!» Збирали кошти для поранених бійців, які лікувалися у військовому шпиталі від поранень, отриманих на війні, на Сході нашої країни. Саме тут я дізнався, що Владислав Володимирович – активний волонтер, він відвідує фронт, шпиталі, надаючи матеріальну допомогу і душевну підтримку нашим захисникам. Під час наших виїздів я побачив як горять його очі великим бажанням примножити цю допомогу. Глибоко впевнився, що переді мною справжній Патріот України, людина високої відповідальності і надзвичайної скромності. Він вміє цінувати дружбу й готовий за першим покликом простягнути руку допомоги, бо не може стояти осторонь чужої біди. Нагадаю, що під час нашої акції, з його активною допомогою було зібрано понад 50 тисяч гривень. Зовсім недавно я дізнався, що Владислав Володимирович заслужено отримав посаду завідувача відділення соціальної допомоги, то ж будьте впевнені, шановні земляки, що у вас надійний захисник ваших інтересів. Вітаю тебе, дорогенький козаче, зі славним 50-річчям! Зичу справжнього, козачого здоров’я, достатку, добра і сімейного тепла. Дуже волію, шановний ювіляре, щоб усі твої мрії і бажання обов’язково здійснилися. Нехай милостивий Господь сторицею віддячить тобі за тепле сяйво твоєї душі, за добре та ніжне серце.

З повагою - Володимир Григорович Грипа, с.Олександропіль


Владе, ти взірець людяності і доброчинства. Милосердя – це найголовніше з твоїх чеснот. Воно проросло у твоєму серці і зігріває усіх навколо. У поспіху на допомогу ти не шкодуєш власних сил, часу і здоров’я. Ти хороший і вірний товариш. Я пишаюся дружбою з тобою.

З повагою – Олена Рейнат, с.Широке

59 перегляд0 коментар