• Olena Reynat

Людмила КУЛИК, головний редактор газети:

«Разом, і тільки ВПЕРЕД!»

Дорогі земляки, друзі, однодумці!

Слава Україні!

Вперше звертаюся до Вас зі сторінок нашої районки не як громадський активіст, волонтер, а як головний редактор.

Хочу трішечки розповісти, чому саме мені, а не комусь іншому довелося обійняти цю посаду після тривалого керівництва Ігоря Іванова.


Ще п’ять років тому ми не знали, хто такий Ігор Іванов, чого він прагне, чому пропонує свою кандидатуру на посаду редактора газети «ВПЕРЕД». Тому нас і привела цікавість на засідання конкурсної комісії, яке проходило у приміщенні Солонянської районної ради, щоб поглянути на претендентів, і для себе вирішити, кого підтримати.

Коли майбутній редактор зайшов до кабінету і відкрито, сміливо подивився всім у вічі, зрозуміли, що перед нами не просто юнак, якого хтось привів за руку, який не розуміє для чого він тут, а справжній чоловік з власним баченням, з міцним стержнем, якого важко буде зламати, як би цього комусь не хотілося.

Потім була промова, відповіді на запитання. Тримався Ігор Олексійович гідно, був щирим, відкритим. Перед ним сиділи люди, яким він у сини годиться, які пройшли вже немалий життєвий шлях, але, коли слухали його, то не помітили різницю у віці. Здавалося, що цю людину знаємо дуже давно, і тоді зрозуміли, що він дійсно той, за ким буде правда, молодь, майбутнє України, кому сміливо можна довірити цю відповідальну посаду, той, хто подарує нашій районці нове життя, внесе нове, патріотичне, незаангажоване бачення сьогодення на шпальта газети. Ми не помилилися. Відтоді минуло п’ять довгих, нелегких років для всіх нас, і за всі ці роки ми жодного разу не пошкодували, що підтримали Ігоря Іванова.

За цей час газета дійсно пройшла важкий шлях. Було все: злети, падіння, брак коштів на підприємстві, роздержавлення, зрада найближчих та тих, хто стояв поруч. Однак колектив, очолюваний сильним керівником, витримав усі негаразди, не впав ні перед ким на коліна і вивів газету на гідний рівень існування. За що всім причетним – величезна подяка від читачів. Особисто від мене, від воїнів-захисників, від родин загиблих щира подяка Ігорю Олексійовичу, його дружині Тамарі Івановій, колективу газети за підтримку, за волонтерську допомогу тим, хто захищає рідну землю і хто віддав за неї життя.

Коли дізналися, що Ігор Олексійович вирішив залишити посаду головного редактора, були здивовані. Особисто для мене ця новина стала справжнім шоком. Знаю, що це рішення далося йому нелегко. На це є свої причини. Але ще більшим шоком стала пропозиція очолити редакцію районної газети. На роздуми багато часу не було та й колектив був дуже переконливим. Дала згоду, бо розуміла всю відповідальність цього шляху, а особливо те, що все, напрацьоване за попередні п’ять нелегких років, не повинно бути втрачене; що наша газета повинна залишатися демократичною, правдивою, різносторонньою, незаангажованою (особливо в період війни), пронизаною духом патріотизму та любові до рідного краю, до всього українського.

Дякую усім за довіру. Як новий головний редактор, розумію всю складність та відповідальність перед суспільством. Впевнена, що не підведу! Маю надію на підтримку земляків, друзів, небайдужих однодумців, які будуть і далі передплачувати та читати нашу газету, надсилати матеріали для публікації, не залишать редакцію без матеріальної й інтелектуальної підтримки. А ми продовжимо сіяти зерна правди.

Закликаємо спонсорів, меценатів, благодійників, підприємців та господарників не зупинятися, а допомагати редакційному колективу робити посильний вклад у розвиток друкованого слова Солонянщини. У нас було, є і залишається багато ідей та різноманітних проєктів, але для їх реалізації потрібні ресурси та час, тому просимо з розумінням ставитися до нашої нелегкої праці та допомагати у здійсненні всіх задумів.

Дорогі читачі! Усі разом ми докладемо зусиль, щоб «ВПЕРЕД» ще багато років залишалася нашою гордістю – гордістю Солонянщини. Двері редакції відчинені для кожного.

Ласкаво просимо! Разом, і тільки ВПЕРЕД!

65 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі