ЛІКАР ВІД БОГА

Згораючи сам,

світи іншим завжди...

Гіпократ


Він був майстром своєї справи і неймовірним талантом медицини! Ці слова адресовані нашому земляку Соколенку Станіславу Михайловичу – відомому вченому, доктору медичних наук, професору, академіку Міжнародної академії оториноларингології, великому фахівцю своєї справи і просто чудовій, добрій та прекрасній людині, який, на жаль, пішов із життя 26 листопада 2005 року. Але пам’ять про себе залишив світлу.

На відстані років старожили Солонянщини згадують про нього, як про святу людину – в медицині та побуті. Талант і життя, дані Богом, він присвятив лікуванню людей.

Станіслав Михайлович у 60-х роках працював у нашому селищі Солоне та все своє життя віддав прекрасній, благородній справі – лікувати, рятувати, віддавати свої сили та енергію людям. Ще юнаком він прийшов працювати лікарем-отоларингологом у Солоне. На той час, мабуть, не було такої людини, котра б не знала та не поважала нашого лікаря, як говорили «вухо-горло-носа». Станіслав Михайлович, натомість, знав стан здоров’я усіх своїх пацієнтів. За короткий період роботи у Солонянській лікарні він став блискучим діагностом, а люди дуже поважали його думку та цінували талант бути потрібним. Лікар, що володіє вродженим даром, відчуває найбільше щастя тоді, коли його використовує.

Хочу поділитися біографією та талановитими досягненнями Станіслава Михайловича.

Народився він 28 березня 1938 року на Соловецьких островах (Російська Федерація). Дитинство його було дуже тяжким та трагічним, бо страшна війна забрала батька, принесла самотність, холод, голод, сирітство. Саме такий жах пережив у дитинстві Станіслав. Війна – замість дитинства… Але, не зважаючи на всі випробування, прийшла перемога… Нелегкі були післявоєнні роки, але найдорожчі. Тут уперше сів за парту, знайшов друзів, без яких аж ніяк не міг. Життя завирувало...

У школі виділявся надзвичайними здібностями: розумний, швидко оволодівав знаннями, мав великий словниковий запас. Постійно намагався вирішити проблеми, які йому інколи були не під силу. Мав розвинуте почуття гумору. Дуже допитливий, активно досліджував навколишній світ, виділявся яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями. Саме такою обдарованою дитиною ріс Станіслав. Із самого дитинства мріяв стати лікарем. Це був поклик душі і серця, який складався із бажання докладати максимум зусиль заради того, щоб піклуватися про здоров`я та бачити щасливі обличчя людей, які одужують.

Тож, після закінчення школи вступив до педіатричного факультету Дніпропетровського медичного інституту, а з 1961 року, після його закінчення, працював отоларингологом у Солоному, потім – ординатором ЛОР-відділення обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечнікова. А далі вступає до аспірантури при кафедрі оториноларингології Дніпропетровського медичного інституту. Вже в перші роки навчання в аспірантурі Станіслав Михайлович виявив великий інтерес до ЛОР-онкології, яка стала пріоритетним напрямком його наступної професійної діяльності. У 1967 році, під керівництвом професора Л.А. Луковського, він успішно захищає кандидатську дисертацію. Коло хірургічних інтересів С.М.Соколенка не обмежувалося лише ЛОР-онкологією. Ним зроблено значний внесок в удосконалення пластичної хірургії ЛОР-органів. Станіслав Михайлович є автором понад 200 наукових робіт, в тому числі 10 монографій. Йому належить 12 авторських свідоцтв і патентів на винахід, 57 раціоналізаторських пропозицій. С.М.Соколенко був чудовим педагогом-наставником. Хто пройшов «школу Соколенка», той увібрав у себе доброту, людяність і порядність. Всі ці риси передалися його учням, студентам, інтернам, які в майбутньому стали лікарями, завідуючими відділень, докторами та професорами наук. Під його керівництвом захищена 1 докторська, 3 кандидатських дисертації, пройшли підготовку більше 100 практичних отоларингологів. Великий обсяг педагогічної, наукової, лікувальної роботи С.М. Соколенко поєднував із суспільною діяльністю. Упродовж кількох років на громадських засадах він виконував обов’язки проректора з лікувальної роботи, був членом правління Наукового медичного товариства оториноларингологів України, членом редакційної ради журналу «Вестник оториноларингологии». Брав участь у багатьох з’їздах, конференціях, симпозіумах як в Україні, так і за її межами. Його доповіді завжди були змістовними і цікавими. У 1996 році у Стокгольмі (Швеція) С.М.Соколенко був обраний академіком Міжнародної академії оториноларингології. Колеги Станіслава Михайловича, його учні, численні пацієнти надовго збережуть у своїх серцях пам’ять про ньо

го як чудову людину, видатного вченого, талановитого лікаря та педагога.

…Талант – це не страшно, це дуже приємна та цікава подорож в казку. Починайте кожен день з думкою про власну унікальність. Пам’ятайте, що ви – неймовірно талановита людина! Й інших таких не існує на всій планеті!

Ольга АНАШКІНКА, с-ще Солоне


18 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі