Милосердя довжиною в життя

Дуже незвично почуває себе останнім часом Лілія Іванівна Кареніна. Час ніби призупинився у своєму русі. За вікном вже сиріє весняний ранок. Сну немає, але й поспішати тепер нікуди. Стала вона, як кажуть люди, домогосподаркою. А в уяві постає картина: вранішньої пори кроками наповняться тихі коридори районної лікарні, зазвучать голоси її колег у білих халатах. Все звично і зрозуміло. Бо й сама віддала медичній справі 65 років (!) життя. У далекому 1955 році закінчила Л.І.Кареніна медичне училище. Розподільча комісія цього навчального закладу направила її до одного з сільських фельдшерсько-акушерських пунктів республіки Молдова. Спеціальність – акушер. Два роки перебування у сільській глибинці дозволили по іншому поглянути на життя місцевих трударів, пройнятися їхніми турботами, радощами. І одна з них – поява у сім’ї дитини. В такий момент майбутні батьки з надієї поглядають на юну акушерку. Мовляв, не підведи дівчино, хай буде все добре. І коли плач новонародженого немовляти починає лунати в стінах медпункту, радість охоплює молдавське село. А саму медсестру стали дуже поважати люди. Згодом опинилася Лілія Іванівна на рідній Солонянщині. Під час оформлення документів у районній лікарні працівник відділу кадрів була немало здивована надписами у трудовій книжці. Читає: «Штир деспре примиря ла лукру, мутаря дела ун…» Що за дивні слова? Хтось підказує: та то ж написано молдавською мовою. Її прийняли на посаду акушерки жіночої консультації, свій підпис під наказом поставив головний лікар Широкожухов. А потім працювала перев’язувальною медсестрою в хірургії, старшою медсестрою хірургічного, а згодом терапевтичного відділень районної лікарні. І колеги, і пацієнти медичного закладу змогли у повній мірі відчути доброту, милосердя цієї людини, помножену на високу вимогливість до себе, виконання покладених обов’язків. А ще велику скромність. Колись запропонували ветерану колективу зробити фото, як кращого працівника. Відмовилася. Мовляв, є й інші, не гірші. Недаремно кажуть, що в медицині нерідко добре, підбадьорливе слово лікує не гірше від самих ліків. Це в повній мірі стосується Лілії Іванівни Кареніної, яка саме милосердя до інших пронесла через усе своє життя.

Антоніна ЧУГАЙ, головна медсестра КНП «Солонян

ська багатопрофільна лікарня»

269 перегляд1 коментар

Останні пости

Дивитися всі