Мисливськими стежками

Пишу цю статтю, бо мені небайдужий стан природи нашого рідного Солонянського краю. І особливо фауна. Інформацію про неї є де взяти. В районі працює осередок Українського товариства мисливців та рибалок, який об’єднує 24 первинних мисливських колективи.

Мисливство, як галузь народного господарства, до цього часу не набуло відповідного статусу, хоч з давніх-давен було в більшій чи меншій мірі заняттям багатьох людей. І сьогодні значна частина громадян України захоплюється полюванням, яке для них є засобом спілкування з природою, активним відпочинком, естетичною насолодою.

Незважаючи на певні обмеження і труднощі, притік бажаючих стати мисливцем не припиняється. Серед новачків є люди різного віку і професій, які в більшості своїй не тримали в руках мисливської зброї, не знають правил прийомів і способів полювання, мало обізнані з етичною поведінкою в природних умовах, технікою безпеки, тваринним світом. Звичайно, джерел для набуття необхідних знань достатньо. Це спеціальна література, що видається понад 150 років. Надзвичайно об’ємна і багата. Але вона нерідко важко засвоюється молодими мисливцями, хоча її авторами і є професіонали своєї справи. В багатьох випадках видана література може бути посібником для спеціалістів – мисливствознавців, а не настільною книгою кожного.

Наша земля має багато різновидів звірів, але багато їх і зникло в ході нерозумного знищення. Ось свідчення окремих літописних джерел. Їх автори розповідають, що Литовський князь Вітовт, скликавши в місті Луцьку сусідніх князів, подавав на бенкетах, які тривали сім тижнів, по п’ятсот яловиць, п’ятсот баранів, п’ятсот вепрів, по сто зубрів, сто лосів, а іншій живності і ліку немає.

Це все було на українській землі. У другій половині XVII століття вже був знищений первісний бик-тур, а згодом і зубр. З 1980 по 1990 роки в степах Солонянщини багато було табунів кіз, зустрічалися навіть лосі. Ходили виводки диких свиней. Зараз їх рідко зустрінеш.

Бачимо, що активно розмножуються фазани. Але разом з ними більшає популяція і лисиць, які завдають велику шкоду селянам. Бо є розповсюджувачами сказу. А ще з’являються вовки. Їх хоч і вважають санітарами природи, та вони знищують усе живе навколо себе. Їсти ж щось треба.

Дуже шкідливими для природи є посіви рапсу. Їх виробники змушені обробляти хімікатами. Але ж при цьому гинуть зайці, куріпки, яких ми на наших полях вже не часто і бачимо.

Останнім часом дуже змінився клімат. Кримський посушливий вже на нашій Солонянщині. Висушує землю, зменшується кількість води у річках і водоймах. А істина давно відома: де є вода – там і життя.

На нашій території протікають дві річки: Суха Сура і Зірка, що за селом Березнуватівка. З кожним роком вони мілішають і заростають очеретами. Пройде зовсім небагато років, і наші правнуки не побачать водного плеса, а лише спостерігатимуть ділянки, зарослі рогозою, комишами.

Я вже не раз говорив, що треба на усіх рівнях оголосити програму по збереженню природи. Для цього вишукувати кошти у обласному, районному бюджеті. І в першу чергу повинно бути державне фінансування.

Розумію, що сьогодні нам доводиться боротися з пандемією коронавірусу, дотримуватися заходів карантину. Тільки це не буде вічним. Колись же зуміємо побороти напасть і повернутися до нормального життя. І допоможе у реабілітації саме природа.

Йдучи на полювання у ліс, поле, на озера і болота, спостерігаючи схід і захід сонця, диких тварин, і птахів, милуючись красою природи, людина прикипає до мистецтва. Мисливцю важко відповісти, чому він ним став. Мабуть це поклик природи.

Давайте пригадаємо, як у 1975-1990 роки ми колективами відпочивали біля річок і ставків, у лісосмугах. Скрізь бачили зелену траву, чистоту. Коли розходилися, то обов’язково наводили за собою порядок. Тепер до лісосмуг завозять відходи різного сміття. Оце таке наше виховання.

Моя улюблена газета «Вперед» може допомогти у справі виховання свідомості жителів району, щоб вони шанували і оберігали рідну природу. Люди повинні бачити не тільки економічні досягнення, розвиток району, а й що зберегли і збережемо для майбутніх поколінь.


3 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі