Мої літа - моє багатство(ч.з)

Закінчення. Початок у № 36 (9279) від 5 вересня ц.р.

Учні школи брали участь в обласному проєкті «Народна пам’ять ХХ-ХХІ ст.» в номінаціях «Вони творили Перемогу» - Попов В., «Родинна пам’ять ХХст.» (І місце) - Черноштан Є., «Гідні патріоти України» (про сучасних героїв-атовців Микільського-на-Дніпрі). Школярі-пошуковці досліджували історичні події 1941-1945 рр. та їхній вплив на долю людей. Це і життя в окупаційні часи на Дніпропетровщині (1941-1943 рр.), і рабська праця остарбайтерів-земляків у нацистській Німеччині, життя мирного населення в тилу ворога. Методистом СРНМК Копейко Т.М., керівником конкурсу і головою журі, було відзначено високий рівень поданих матеріалів. (Газета «Вперед», стаття КопейкоТ.М. «Історії мого роду і народу»). Переможці конкурсу були нагороджені грамотами. Досягли успіхів і учні Марченко Ярослав і Шевченко Олександра в творчому проєкті «Історія нас об’єднує» в номінації «Людина у вирі ХХст.». Переможці були нагороджені грамотами і грошовими преміями.

У 2017 році учні взяли участь у Міжнародному учнівському конкурсі «Лелека-2017». Серед багатьох учнів-конкурсантів, які отримали подяки, переможцем став Усіченко Владислав. Його відзначено грамотою.

Робота з обдарованими дітьми завжди була для мене пріоритетом. Мій вихованець Попов В. неодноразово ставав призером олімпіади з правознавства, багатьох історичних конкурсів, закінчив школу із золотою медаллю, закінчив ДДУ; вихованець Гарбарук С. закінчив школу зі срібною медаллю, після навчання в ДДЮА став фаховим юристом; випускниця нашої школи Черноштан Є. здала ЗНО на «відмінно», зокрема історію. Навчається у КНЕУ.

Все б було добре. Але на долю України і її народу випало випробування і в ХХІ ст. Україна готова боротися за повернення тимчасово анексованого Криму і визволення територій Луганської і Донецької областей від російських бойовиків. Учні розуміють, що вони є частиною українського народу, тому повинні любити свою країну, оберігати її багатства і докласти зусилля для розвитку своєї держави, свого рідного краю, нетерпимо ставитися до байдужості, сумлінно навчатися, розуміти, що знання – це сила, це найголовніша справа в обороні держави.

Діти засуджують війну! На шкільному майданчику відбувся флешмоб «Мир – дітям!». Учні склали слово «мир», тримаючи в руках «голубів» – символ миру, яких зробили власними руками і відправили через волонтерів бійцям армії. Діти сказали: «Ми у мирі прагнемо бути, та про війну не маємо права забути».

Україна – величезна держава, найбільша держава в Європі з давньою історією. Тому тут я хочу звернутися до дітей: пам’ять – це найважливіше й найголовніше. Треба вчити історію своєї країни, знати правду про страшні історичні події. Ми не повинні повторити помилок. Від того нове покоління буде тільки сильнішим. Треба жити для України.

Я впевнена, що Україна виживе. Такий працелюбний і талановитий народ створить умови для щасливого й заможного життя своїх громадян, посяде гідне місце серед інших розвинених держав, з нами будуть рахуватися інші. Україна стане багатою і міцною державою.

Я – українка, пишаюся своєю історією, люблю свою землю і сподіваюся, що наступні часи будуть для українців щасливими. Народ український – сміливий народ – того вартий.

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!»...

«Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!

Всі Свої ласки, щедроти Ти на люд наш зверни!

Дай йому волю, дай йому долю, дай доброго світу!

Щастя дай, Боже, народу і многая, многая літа.»

І наостанок, бажаю дітям у новому навчальному році сумлінного навчання, буквально «вгризатися у всю товщу знань», щоб бути цікавими й щасливими громадянами України.

Дякую Солонянському районному науково-методичному кабінету, зокрема методисту, куратору істориків Копейко Т.М. за визнання і нагородження багатьма грамотами моєї роботи, колективу КЗО «Микільська-на-Дніпрі ЗОСШ» на чолі з креативним директором Водоп’яновою Л.М., за те, що я у своїх учнях реалізувала чисті прагнення, талант, здатність творити і раділа кожному їхньому досягненню, як своєму. Свою навчально-виховну роботу висвітлювала в багатьох статтях газети «Вперед», за що вдячна її редакції.

Бажаю колегам побільше професійних компетентностей, направлених на формування творчих особистостей – носіїв високих загальнолюдських цінностей. І хочу нагадати учням, їхнім батькам прекрасні слова великого українського мислителя Григорія Сковороди, що «із усіх скарбів найкращий – знання. Його не можна ні вкрасти, ні загубити, ні знищити». Знання будуть сприяти вирішенню життєвих ситуацій, бути здатним до конкуренції на сучасному ринку праці. Бо майбутнє України – в інтелігентній нації.

Валентина БАЛАНДІНА,

вчитель історії та правознавства

Микільської-на-Дніпрі СЗШ


5 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі