• Olena Reynat

Надійні захисники природи

ретельно оберігають степові угіддя Солонянщини

Стереотип мисливця, який обвішаний не лише патронташем зі зброєю, а ще й застреленою дичиною, давно відійшов у минуле. Сьогодні це людина, яка в першу чергу дбає про рідну природу свого краю, її багатство і різноманітність. В пріоритеті тут зовсім не влучний постріл по качці, зайцю чи дикому кабану. Вже сама зустріч з представниками фауни приносить величезне задоволення, радість. Один знайомий мисливець якось казав: «Качку я й на базарі куплю чи кілограм свинини для сім’ї. А ось походити з друзями свіжим повітрям, поспілкуватись. То велике діло».


Саме про це ведемо розмову з виконуючим обов’язки голови Солонянської організації УТМР Віталієм Шатько та головним бухгалтером Марією Охріменко. Зустріч відбувається у день святкування 100-річчя Українського товариства мисливців і рибалок. Залу засідань заповнюють активісти мисливської справи, які прибули на урочисте зібрання.

Вікова історія створення та діяльності на Солонянщині товариства мисливців і рибалок покрита сивою давниною. Окремі її рядки до цих пір залишаються маловідомими. І про це розмірковують нинішні керівники. Причина тут зрозуміла. Нашою територією прокотилася Друга світова війна. Перед наступаючим ворогом було вивезено за невідомими адресами всі архівні документи. У тому числі і районної спілки. Не виключена можливість, що папери просто спалили, аби ті не дісталися ворогу, розповідає Віталій Владиславович.



В нашій уяві ніби оживають картинки минулого. Багато чоловічого населення Солонянського району загинуло на фронтах війни. Відступаючий ворог палив села, начиняв землю вибухонебезпечними предметами. У степ, до лісосмуг було боязко і заходити. Міни, нерозірвані снаряди валялися просто під ногами. Ночами за селом чулося завивання вовчих зграй.

Саме за таких непростих умов у далекому 1948 році житель райцентру Солоне Горб Павло Феофанович взявся за організацію мисливських колективів. А «офіс» районної організації розмістився безпосередньо у його власній старенькій хаті. Саме там і проводили, за необхідністю, свої збори мисливці.

Відтоді промайнуло немало часу. Районну організацію УТМР у різні часи очолювали Литвин Іван Дмитрович, Охріменко Олександр Дмитрович, Шатько Владислав Володимирович. Кожний з них вніс особистий вагомий внесок у розбудову товариства. І на Солонянщині воно здобуло високий авторитет. На сьогодні успішно діють 24 первинні колективи УТМР, які об’єднують у своїх рядах 829 членів. Десять з них, окрім полювання, полюбляють ще й рибальство, мають відповідне посвідчення про реєстрацію.

І ось розпочинається урочиста процедура відзначення кращих членів товариства. За особистий вагомий внесок у його розбудову та з нагоди славної ювілейної дати Почесними грамотами організації та подарунком відзначено такі керівників первинних колективів: А.В.Куліченко (с.Новий Світ), С.С.Малий (с-ще Солоне), В.М.Атрощенко (с.Звонецький Хутір), В.І.Андрєєв (с.Аполлонівка), В.І.Бондаренко (с.Маяк), А.В.Місюра (с.Сурсько-Михайлівка), І.І.Пьосов (с.Бутовичівка), В.В.Коротя (с.Павлівка), Ю.А.Фокін (с.Іверське), В.В.Крохмаль (с.Незабудине), П.М.Крутило (с.Привільне), А.О.Гаркуша (с.Широке), С.О.Кутаєв (м.Дніпро), О.В.Бєлих (с.Багате), В.Л.Матяж (с-ще Новопокровка), Д.А.Гулій (с.Петриківка), Ю.В.Кожушко (с.Письмичеве), В.Л.Прядко (с.Новомар’ївка), В.В.Добровольський (с.Святовасилівка), В.Л.Закоржевський (с.Миропіль), Л.В.Вітер (с.Березнуватівка). О.Т.Гробов (с.Промінь), О.С.Сліпенький (м.Дніпро), В.В.Чумак (м.Дніпро), М.І.Хохлов (с.Тритузне).

Подяками УТМР відзначена і робота єгерів: А.В.Ремез (с-ще Новопокровка), С.М.Серебряков (с.Іверське), О.В.Нагурний (с-ще Новопокровка), В.О.Охріменко (с-ще Солоне), В.П.Вершок (с.Багате), В.Г.Андрійченко (с-ще Солоне), В.М.Нєкрасов (с.Аполлонівка), Ю.О.Третяк (інспектор дозвільної системи відділу поліції), головний бухгалтер товариства М.В.Охріменко.

Звання Почесний член УТМР отримали Костенко Микола Іванович (с.Сурсько-Михайлівка) і Заболотній Микола Іванович (с.Новий Світ).

А потім відбулося неформальне спілкування, в ході якого мисливці обговорили існуючі проблеми. Серед таких – боротьба з бракон’єрством. Навіть підпалення старого, сухого очерету на ставках, у низинах поблизу річок Мокра Сура, Комишувата Сура може неабияк зашкодити тваринному світу. Що вже тоді говорити про незаконний відстріл. Особливо це стосується косуль, поголів’я яких відновлюється не швидко, кабанів.

Йшла мова про ініціативних людей, які за власний кошт купляють і випускають на волю фазанів. Серед таких житель с.Тритузне В.С.Семенов та В.В.Чумак з с.Малозахарине. Справжніми помічниками, надійними спонсорами у справі розвитку флори та фауни на території мисливського товариства є Ю.С.Юрченко, Е.А.Шевяков, В.А.Прохоренко, О.М.Пенєгін. Завдяки їхньому старанню поблизу села Богданівка випустили на волю 360 фазанів. І подібні вчинки неабияк примножують природні ресурси рідного краю.

23 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі