НАДІЮ МАЮТЬ ХЛІБОРОБИ

Щороку в третю неділю листопада (цьогоріч — 15 листопада) в Україні відзначають День працівників сільського господарства. Напевно, що саме людей, які пов’язали своє життя безпосередньо із працею на землі, в нашій державі повинні вшановувати особливо, бо левова частка економіки країни тримається саме на їхньому труді. Але чи створила держава усі необхідні умови для якісного та комфортного існування і розвитку сільського господарства та як повпливали останні події в Україні та світі на існування галузі, цікавимося у голови асоціації фермерів та приватних землевласників Солонянщини Ігоря Гури.

- Ігоре Федоровичу, минає буремний та досить непростий 2020 рік. З якими почуттями Ви, як голова фермерської асоціації, перегортаєте його останні сторінки?

- Відчуття двоякі. Рік був посушливий. Отримані врожаї, у порівнянні з минулим роком, досить низькі. Недобір врожаю, в середньому на третину і більше, був майже по всіх культурах. Але в Дніпропетровській області і на Солонянщині зокрема, в порівнянні з іншими областями України, які знаходяться на Півдні України, особливо Одеська область та ін., ситуація виглядає не так катастрофічно. В південних регіонах після безсніжної зими, навесні та влітку, майже не було опадів, як наслідок – аграрії отримали вкрай низькі врожаї. Фермери Одеської області були вимушені навіть звертатися до інших регіонів з проханням надати допомогу посівним матеріалом озимої пшениці та ячменю.

Низький цьогорічний врожай спричинив підняття закупівельних цін на сільгосппродукцію, особливо за такими культурами як пшениця, кукурудза та соняшник. Ті сільгоспвиробники, які змогли втримати та зберегти врожай, дещо перекрили низьку врожайність високою ціною. Хто був вимушений одразу продавати свою продукцію, понесли збитки, отримавши суттєво менше прибутку.

- Це щодо зернових культур. А як справи, до прикладу, в овочівництві?

- Цього року ті, хто займається овочівництвом, отримали непогану врожайність, але скаржаться на низьку ціну, особливо на пізні культури, такі як пізня капуста та цибуля.

Садівники отримали 1/3 від минулорічного врожаю яблук та ще й через карантин позакривали багато овочевих ринків, що суттєво зменшило рівень збуту пізніх яблук. В кого є холодильники, ті закладають яблука на зберігання, але впевненості, що вони продадуть їх за вигідними цінами, немає. До того ж, зберігання потребує затрат на електроенергію, охорону тощо та після зберігання якась частина яблук може пропасти.

На Солонянщині також вирощують черешню, але її зовсім мало.

В цьому році непогано йшли справи у тих, хто займається полуницею. Досить гарний врожай та висока ціна принесли прибутки виробникам. Здебільшого її вирощують у приватних домогосподарствах. Хто більше вкладає в догляд цієї культури, той, як правило, отримує і більший врожай. Через певну прибутковість такої культури, цього року, восени, багато було насаджено ягоди. Постає логічне запитання: чи не спричиниться обвал цін наступного року?

В нашому районі одне з садівничих господарств у с.Башмачка почало вирощувати таку цікаву ягоду як лохина. Вона має багато корисних властивостей, але досить специфічна за вирощуванням, бо потребує великих затрат. Ця ягода на другий-третій рік починає давати непоганий врожай та має високу ціну, що дає перспективу на майбутнє. Багато людей залучається до збору лохини, люди отримують достойну оплату праці.

– Зовсім нещодавно пройшли перші місцеві вибори в Україні, ми й досі підбиваємо їхні підсумки. Відомо, що Ви обрані депутатом Солонянської селищної ради від Аграрної партії, яка саме і позиціонує себе як політична сила, що представляє українських господарників. Які Ваші бачення розвитку сільськогосподарської галузі у нашому регіоні у найближчі роки?

– До Солонянської селищної ради обрано трьох депутатів від Аграрної партії України. У своїй роботі плануємо робити все для того, щоб розвивати село, покращувати інфраструктуру комунальних закладів та об’єктів, максимально намагатися вирішити найболючіші питання нашої громади. Також вважаємо за необхідне, для досягнення поставленої мети розвивати виробництво на території нашої громади, підтримувати малого та середнього виробника, зупинити відтік молоді з села, стимулювати створення сімейних фермерських господарств та переробку сільськогосподарської продукції тощо. Залучення додаткового виробництва дасть робочі місця та поповнення бюджету громади.

– Завершується процес децентралізації. Складається таке враження, що держава не до кінця розуміє куди потрібно рухатися. Ось навіть ті державні органи чи структури, які хоча б могли навести загальну картину стану посівів у районі, врожайності тощо сьогодні зникли. Чи не вважаєте Ви, що це негативно може позначитися на розвитку сільського господарства на Солонянщині?

– На щастя, на мою думку, кількість державних органів чи кількість чиновників вже давно ніяк не впливають на стан посівів чи стан сільськогосподарського виробництва. Але в країні, де сільськогосподарське виробництво як галузь приносить 50% валютної виручки та становить 20% усього ВВП, немає навіть профільного міністерства, скорочені управління, а згодом – і відділи АПК. Це означає, що розвиток сільськогосподарського виробництва лежить на самих виробниках. Держава, при прийнятті управлінських рішень в галузі сільськогосподарського виробництва, буде все більше й більше некомпетентна та робитиме багато управлінських помилок, що на порозі відкриття ринку землі та при неконтрольованому розвитку сільськогосподарської галузі в кінцевому результаті може загальмувати розвиток сільськогосподарського виробництва, особливо переробної галузі, обезземелити українського селянина, спустошити українське село.

– Упродовж багатьох років Ви разом із родиною успішно займаєтеся фермерством. Скажіть, будь ласка, чи позначилася пандемія коронавірусної інфекції на Вашій діяльності?

– Особливо ні. Нами були закуплені захисні маски та антисептики для працівників, проведено відповідні інструктажі. Господарство працювало в звичному режимі. Хоча з початку карантину в березні, напередодні посівної, були деякі складнощі з придбанням запчастин в нашому районному центрі. Магазини позачинялися, але згодом все налагодилося.

– Які завдання ставить перед собою асоціація фермерів, яку Ви очолюєте, на найближчі 2-3 роки? Чи планується якесь «пере форматування» у зв’язку зі зміною адміністративно-територіального устрою?

– Асоціація поки буде працювати в тій структурі адміністративного поділу, яка було до об’єднання районів.

– Що б Ви хотіли побажати своїм колегам — аграріям — напередодні професійного свята?

– Бажаю всім сільгоспвиробникам, тим людям, що трудяться на землі, міцного здоров’я, миру на нашій землі та гарних врожаїв!


Розмову вів

Ігор ІВАНОВ





16 перегляд0 коментар