Наступаємо на старі граблі? Кабінет Міністрів затвердив новий план поділу районів України (ч.1)

Сталося це на одному із останніх засідань уряду. Відтепер у 24 областях країни передбачається функціонування лише 129 районів. За старим поділом їх було 490.

«Існуючий районний поділ був утворений ще в СРСР. Це не відповідає сучасним стандартам адміністративно-територіального поділу на субрегіональному рівні. Для прикладу, є райони, де проживає 5 тисяч людей, і є райони, де проживає 180 тисяч людей. Великі перекоси у субвенціях», - сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

За його словами, новий проєкт районування областей потрібен для ефективного функціонування влади та не дублювання функцій.

Ось тепер і стає зрозумілим, для чого проводиться така розрекламована децентралізація в державі. Про людей, поліпшення якості життя звичайних українців і мови не йде. Головне, аби влада почувалася добре, комфортніше на своїх місцях, у зручних і ситних кріслах. А цю історію ми вже проходили. Варто лише нагадати, як інколи болісно б’ють по нерозумному лобові граблі, коли на них наступають в черговий раз, забувши про попередній.

Що все це означає для нас, солонянців? Спробуємо розібратися.

Вітри перемін вже не раз віяли над рідним краєм. Був час, коли частина території входила до складу іншого району – Сталіндорфського, який створили у липні 1930 року для більш компактного проживання єврейського населення. До нього входила частина населених пунктів не лише Солонянського, а й Апостолівського, Нікопольського, Криворізького, Софіївського районів.

Згодом влада дійшла іншої думки. І 21 січня 1959 року це адміністративне утворення ліквідували з приєднанням території до колишнього Ново-Покровського району. Йдеться, зокрема, про села нинішньої Іверської сільської ради.

Потім нова ідея осінила голови можновладців: а давайте укрупнюватися! Створимо раднаргоспи, станемо працювати більш масштабніше. Ось так до складу Солонянського приєднали не лише Ново-Покровський, а ще й Криничанський райони. Було єдине партійне керівництво з усіма державними структурами. Виходила в Солоному об’єднана міжрайонна газета, яка інформувала селян про успіхи розбудови територій. А їх виявилося не так вже й багато. І зрозуміло чому. Подібну велич навіть поглядом не охопити. Щоб просто об’їхати усі населені пункти цього конгломерату та хоча б привітатися з його жителями, знадобиться не один тиждень. Що вже тоді говорити про реальну допомогу колгоспам і населенню, посилення контролю за виконанням того чи іншого рішення?

Будь-який розумний дядько на селі скаже: порядок простіше навести у своїй, окремо взятій сім’ї. Тут буде і з фінансами гаразд, бо ніхто гроші з її бюджету не розікраде, і на городі, подвір’ї бур’яни не ростимуть. Забігаючи наперед, відзначимо високий рівень життя саме невеличких країн світу. Серед таких скандинавські Норвегія, Швеція, Фінляндія. Живуть собі спокійно люди та радіють кожному новому дню.

Але повернемося до нашої теми. Першими забили тривогу криничанці, які відчули себе обділеними увагою. Почали надсилати «ходаків» до владних кабінетів у Києві, Москві. І таки добилися свого, відокремилися.

Пішли цим шляхом і новопокровці. Ініціативний Баштаненко Василь Васильович разом з фронтовиками Бережним Якимом Пантелійовичем, Якименком Федором Андрійовичем та іншими односельчанами стукалися в усі можливі двері. Але для них вони не відкрилися.

Ось так і потрапив Солонянський район до своєрідної книги рекордів. Його довжина від селища Братське до крайньої західної точки в Газетівці (всупереч думки жителів село чомусь перейменували у Ганно-Мусіївку) становить аж 124 (!) кілометри. Тепер, за новим планом Кабінету міністрів, цієї самостійної території не буде. Солонянців хочуть приєднати до Дніпровського району, адміністративний центр якого знаходиться на виїзді з міста у Підгородньому. А всього на Дніпропетровщині незабаром буде усього шість районів. «Для ефективного функціонування влади».

Років за три тому довелося бути учасником великої наради з питань децентралізації за участю сільських і селищних голів обох районів. І наші сусіди вже тоді не приховували своєї впевненості у питанні, де саме знаходитиметься центр подібного об’єднання.

Підготовка до такого глобального укрупнення йде давно. Давайте пригадаємо. Першою переїхала до Дніпровського району наша податкова служба. В Солоному залишився лише філіал для прийому звітності та реєстрації платників податків. Потім у Марганці опинилася санстанція. Дорожній відділ з прекрасною виробничою базою став частиною служби ремонту доріг у Томаківці.

Контрольно-ревізійне управління тепер базується в селищі Кринички. Головний офіс служби експлуатації газового господарства знаходиться в м.Кам’янське, району електричних мереж – м.Нікополь, Державного пенсійного фонду, поліції, прокуратури – м.Дніпро. Частину жителів на території обслуговує швидка невідкладна допомога з Нікополя. В районі практично не залишилося жодної серйозної державної структури. Тепер що, не буде і самої Солонянщини?

Далі буде

Микола ТКАЧУК, відповідальний редактор, член НСЖУ


9 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі