• Olena Reynat

На шляху до віри


Солонянському храму Православної Церкви України – 30 років

Розпочалося все з Товариства української мови. 9 березня 1990 року наш Солонянський осередок проводив шевченківські читання в Олександрополі. Після закінчення заходу його учасники обговорили і питання створення української православної громади в райцентрі.

Справу доручили великому працелюбу і патріоту Івану Дембіцькому. Благо, що дві вулиці Солоного, Комарова і Голуба, населяли поліщуки з Волині. Їх добровільно-примусово переселяли, аби рятувати захирілі колгоспи. В тяжких умовах переселенці обжилися розбудувалися. Але не забули при цьому про святу віру батьків. Тому люди тепло відгукнулися і негайно вступили до громади: родини Ткачуків, Верболозів, Чераків, Дембіцьких, Папук, Сокоринських і багато інших.


Спроби зареєструвати громаду наткнулися на велечезний спротив тодішньої партноменклатури. Їй було дано завдання створювати лише громади московської церкви. Ця тяганина по реєстрації затягнулася аж до осені 1990 року, коли Народний Рух України в районі організував на величне свято Покрови Пресвятої Богородиці вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років. Декілька тисяч людей на цвинтарі Солоного чекали священника, якого з невідомих причин затримали на посту ДАІ. Тому стало зрозумілим: потрібно шукати свого священника, який буде представником Православної Церкви України, що тільки відроджувалася.

І ось Господня ласка. Перебуваючи у Дніпропетровську в осередку обласної спілки письменників, розмовляю з головою Народного Руху України в області Іваном Шуликом. Кажу, що дуже потрібен священник. Аж тут раптом молодий чоловік, який розмовляв з Іваном, каже: «Я священник!». Ось так з’явився великий сподвижник українського православ’я в нашому районі, та, власне, і області, Микола Марчук.

Першу службу він відправив у хаті Верболозів, яку ті надали в користування для проведення богослужінь. Це відбулося 13 грудня 1990 року на свято Андрія Первозванного, основоположника Православної церкви України.

Розпочався бурхливий 1991 рік. Очільники райкому кричали, що церкву буде створено тільки через їхній труп. Але Господь розпорядився по іншому. Вони живі і донині, і церква стоїть. Громада розпочала збір коштів на будівництво храму. Місця для нього не було. На вулиці Голуба продавався недобудований будинок. Отож нашими стараннями його вдалося купити. І закипіла робота. Отець Микола був і зодчий, і будівничий. Тримати кельму і молоток в руках навчився ще під час роботи у студентському загоні. Йому допомагали Тихін Ткачук, Андрій Чирак, Іван Дембіцький і багато інших добрих, не байдужих людей. Особливо хотілося згадати світлої пам’яті Леоніда Лісконога за його таку безкорисну допомогу, Геннадія Сергєєва, який безкорисно змайстрував і оздобив, написав ікони на іконостасі. З часом багато чого призабулося, тому хай пробачать, кого можливо не назвав.

Фактично за три місяці ми збудували приміщення, покрили дах, встановили купол, який ще не був позолоченим, але тим не менш світив цілій області. Бо це був перший Український храм!

Церкву назвали на честь найбільшого свята українського козацтва - Покрови Пресвятої Богородиці. Її освятили, як писала тоді газета «ВПЕРЕД», 15 жовтня 1991 року: «Дзвони дзвонили. В Солоному відкрилася церква, наречена на честь великого християнського свята - Покровською».

І ось радо б’ють церковні дзвони, гостинно зустрічається кожна прибула громада. А були тут посланці із обласного центру, з Києва, і Львова. Віддзвонили перші дзвони у новій церкві. Вселили вони віру в серцях віруючих на своє духовно збагачене життя. І посилали вони хвалу свою: -«Ісусу Хресту - слава! Навіки слава!»

На цьому можна було б і закінчити спогади про історію створення на Солонянщині храму. Але вона буде неповною, якщо не розповісти коротко про настоятеля отця Миколу. Цього неймовірного сподвижника, духівника, волонтера і військового капелана. Своєю жагою творити добро і навертати до Бога зневірених і заблудлих, він за 31 рік служіння в районі зміг збудувати за своєю ініціативою і при підтримці громад шість храмів – Солоне, Гончарка, Аполлонівка, Любимівка, Олександропіль і Миропіль. Виховав настоятелів храмів в Микільському-на-Дніпрі - отця Юрія, Аполлонівці - отця Ігоря, отця Василя в Дніпрі і ще багато інших.

Відзначення тридцятиліття храму Покрови Пресвятої Богородиці в Солоному відбудеться архієрейською службою архієпіском Семеоном 16 жовтня о 10 годині. Тому запрошуємо всіх долучитися до нашого і вашого свята.

Зі святом захисників і захисниць України, Днем козацтва, Української повстанської армії. Слава Україні! Слава Ісусу Хресту! Навіки Слава!

Анатолій СОКОРИНСЬКИЙ, староста громади,

с-ще Солоне


10 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі