Незабаром і сторіччя

Разом із директором комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Солонянської селищної ради Вікторією Османовою нещодавно відвідали підопічну – Грушу Наталію Андріївну, яка проживає в Солоному. Жінка справжній ветеран, бо народилася у далекому 1922 році. Не за горами вже і столітній ювілей!

На її долю випало непросте життя – голодомор, страхіття війни з окупацією. Скільки себе й пам’ятає, не покладаючи рук працювала. Виростила, виховала трьох дітей. Але сьогодні жінка проживає одна, діти вже померли. Ось чому ветераном опікується соціальна служба.


Під час нашої розмови Наталія Андріївна повідомила, що повністю задоволена сумлінною роботою її соціального працівника Тетяни Бондар. Та є надійним помічником у вирішенні життєвих проблем.

Треба сказати, що для багатьох підопічних нашої служби соціальний працівник служить отим промінчиком світла, який допомагає триматися на цьому світі, дозволяє не втратити віру ветеранів у завтрашньому дні.


Ось і Клавдія Михайлівна Гаркуша, з села Сурсько-Михайлівки, не обділена такою увагою. На її долю також вистачило випробувань. Після закінчення семирічки працювала кухарем дитсадка, дояркою у місцевому колгоспі «Комуніст». Чоловіка було мобілізовано на фронт. Там він десь і зник без вісти, як і багато інших учасників кривавої війни.

Вийшла заміж вдруге, народила двох синів. Невпинно пролітають дні. Минулого року жінка відзначила 96-річчя. Але від неї відчуваєш лише позитив. Має добру пам’ять, любить спілкуватися.

Хай і надалі стелиться життєвий шлях наших шанованих ветеранів.

Владислав СТАСЮК, завідувач відділення соціальної допомоги на

дому Солонянської селищної ради

35 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі