Ото був феєрверк!


У новорічну ніч весела компанія, неабияк накльоцавшись за святковим столом, вирішила вийти на вулицю і запустити у небо хлопавки і ракети. Серед усього різноманіття феєрверків була одна «супер-ракета», яка повинна злітати у висоту до 30 метрів над землею.


Спочатку висадили в повітря все, що було припасено з піротехніки. А на кінець залишили отой ласий шматок дійства. Обережно підпалили гніт, відійшли на належну відстань. Начебто все добре. Але чи то корпус гаківниці нахилився, чи воно так і повинно бути. Тільки ракета полетіла за зигзагоподібною траєкторією і потрапила точнісінько… на балкон сусіднього будинку! Але і це ще не все. Там двері виявилися чомусь відкритими, тож снаряд зненацька залетів до самої квартири!

Упродовж кількох хвилин притихла компанія спостерігала, як мешканці квартири «танцювали» по кімнаті різні ритуальні танці, аж поки ракета нарешті не вибухнула!

Правильно кажуть: немає нічого кращого, аніж петарда в салаті олів’є!

Хто в ліс, а хто по дрова

Похолодало. Попереду вже маячать і новорічні свята. Господар частіше почав розпалювати дрова в печі, щоб зекономити на газі. І несподівано помітив, що хтось йому в цій справі допомагає. Потихеньку відбирає полінця скраєчку купи.

Воно можна б собаку відв’язувати, аби поночі бігала. Тільки небезпечно, ще покусає когось.


Недовго міркував господар над цією проблемою. Бо знайшов оригінальний вихід, щоб дізнатися про невідомого злодія. Узяв дриль, нависвердлював дірочок у кількох полінах, понапихав усередину пороху зі своїх мисливських запасів, та й склав їх на той бік, звідки дрова крадуться.

Незабаром село облетіла звістка: у його сусіда грубу розірвало, аж цегла у вікна повилітала. Бігає той вулицями та й просить, хто може грубу полагодити. Холодно ж у хаті. А ось газом шкода палити, економний.

Вийшов господар на подвір’я та й питається в сусіда: «А що, гарно мої дрова горять?»

Яка ж баба без морквини?

День 31 грудня був заповнений сімейними клопотами. Чоловік з самого ранку наряджав разом з дітьми ялинку, допомагав дружині прибирати в квартирі, бігав за покупками до магазину. А потім отримав ще одне завдання: знайти морквину для салату. З ним і зайшов до сусіда. Та швидко вирішити проблему не вдалося. Почалися розмови, спогади. Сусід запропонував підняти чарочку за минулий рік, потім ще одну, і ще…

Цю ідилію перервала дружина. Вона дала гостю морквину, а чоловікові відро зі сміттям, щоб виніс на вулицю. А там - справжня краса. Діти ще вдень виліпили снігову бабу. Тільки вона стоїть без характерних деталей. Відсутні очі, ніс, капелюх.


Шкода стало чоловікам такого витвору. І вони щедро поділилися необхідним. Хто морквиною, хто порожнім відром з-під сміття. А що ж з очами? Кожний відірвав зі своєї куртки по ґудзику і приладнав їх там, де треба. Вийшла не баба, а справжня красуня!

Чим все закінчилося? Одного «дизайнера» дружина вклала спати. Коли прокинувся перед Новим роком – чекала голка з ниткою, ґудзик і куртка. Іншому пощастило менше. Відправили шукати відро для сміття. А його шкода було знімати зі снігової баби. Виручив інший сусід, який поділився своїм, вже дірявим старим відром.

Ось так зустріли люди новорічне свято. Коли стрілки годинника перетнули заповітну цифру «12», повиходили на вулицю і ще довго веселилися навколо гарної снігової баби.


Микола ТКАЧУК,

журналіст

9 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі