• Olena Reynat

Повернення з полону небуття

Початок у № 39 від 2 жовтня ц.р.

Сталін підписав директиву ЦК ВПК (б) про проведення процесів над шкідниками у сільському господарстві. Видобування слідчими необхідних зізнань полегшувалося тим, що було офіційно дозволено застосування фізичного впливу до підозрюваних у ворожих діях. А в своїй телеграмі назвав засоби фізичного впливу як «припустимий і правильний метод». Леплевський завжди просив центр ще й збільшити йому «ліміти» на покарання.

Ось за таких обставин і було заарештовано Івана Тимофійовича Мельника, який працював завгоспом місцевого колгоспу Ілліча, а потім на різних роботах. Підстави – контрреволюційна агітація, спрямована на підрив і дескридитацію заходів, що проводить радянська влада. А це вже ознаки злочину, передбачені статтями 54-10 ч.1 і 54-6 Кримінального Кодексу УРСР. Постанову про початок попереднього слідства завізував начальник райвідділу НКВС молодший лейтенант Держбезпеки Зислін, а районний прокурор Янов того ж дня видав ордер на арешт.