Похід за чотири моря


Липень завжди вважався і вважається місяцем моря. Літнє тепло передбачає поїздку на узбережжя для зустрічі із такими омріяними хвилями. Але для багатьох жителів це ще й спогад про незабутню флотську службу, дальні походи, міцну дружбу, яка дозволяла стати наперекір штормам і виконати бойову задачу.

Ось і солонянець Геннадій Строменко згадує про морську службу із ностальгією в голосі. Ще б ні, то були роки молодості, пора мрій і сподівань. Після навчального центру в Севастополі дістав направлення на Червонознаменний Тихоокеанський флот. Ракетний крейсер «Адмірал Фокін» на багато місяців став рідною домівкою. На базі в Авачінській бухті, яка знаходиться на півострові Камчатка, довелося оволодівати майстерністю оператора приладів системи крилатих ракет. Коротше кажучи – бойова частина 2. А потім походи, походи. На рейді їхній корабель ніколи не затримувався.

Під час виконання одного з відповідальних завдань довелося подолати одразу чотири моря – Охотське, Японське, Китайське, Жовте. А ще два океани – Тихий та Індійський. Так що старшині першої статті є що пригадати про ті незабутні походи.

На фото Геннадій приймає військову присягу на пірсі Севастопольської бухти. Подальша служба відіграла важливе значення у житті юнака. «Серед нескінчених морських просторів особливо добре відчуваєш силу, злагодженість екіпажу, плече товариша. У бойових походах дуже швидко дорослішаєш, набираєшся досвіду, який завжди пригодиться в житті», - зізнався співрозмовник.

Після служби колишній моряк оволодів професією електрика, один з небагатьох спеціалістів району має доступ до високовольтних мереж найвищої напруги. А більше за все Г.Строменко цінить справжню чоловічу дружбу.

Не здивуєш дальніми походами і провідного спеціаліста Солонянської селищної ради Олександра Генінга. Його служба пройшла на Балтійському флоті. Сторожовий корабель «Бдительный» у моменти перепочинку стояв на пірсі поблизу міста Калінінграда. Але надходив терміновий наказ, і бойова одиниця швидко зникала у невідомому напрямку на просторах Атлантичного океану.

Першого разу це був важливий похід на Кубу до її столиці Гавани. А вдруге вже опинилися в алжирському порту Анаба. Місію свою виконали з честю. Самі переходи Атлантикою запам’яталися надовго. Розбурханий океан жбурляв бойовий корабель під чергову пінисту хвилю. Здавалося, що й винирнути не вдасться. Але СКР впевнено рухався до наміченої мети.

На кораблі Олександр служив разом з братом-близнюком Володимиром. Присутність рідної, близької людини завжди підтримувала у важкі моменти флотського чергування на вахті.

Служба Василя Красьохи з Новопокровки також розпочалася у навчальних класах Севастопольської бази. Йому була уготована роль спеціаліста на підводному човні. Хлопець відповідально поставився до справи. Вивчив не лише статут морської служби, а й необхідні специфічні знання для чергування у командній рубці. Бойова частина 1 є мозковим центром усієї субмарини. І молодий моряк успішно здав усі необхідні заліки для доступу на цю посаду. А заміняти довелося не кого небудь, а свого земляка з Єлізарового Григорія Залогіна, який вже збирався демобілізовуватись. Ось так людські долі нерідко пересікаються під час армійської служби.

Згодом освоїв навички підводного спецназівця, якого б зараз називали «морським котиком». Під час перебування у в’єтнамській бухті Камрань, а саме там базувалася група радянського флоту, довелося зітнутися з невідомими диверсантами, які робили спробу замінування бойових кораблів. Ця історія і по сьогодні тримається в секреті, про який може розповісти хіба що особова справа у спецвідділі.

Згодом В.І.Красьоха присвятив життя службі, успішно виконував покладені обов’язки у фінансовому управлінні Чорноморського флоту. Але спогад про пілотку підводника і по сьогодні викликає позитивні емоції. Тих днів юності не забути.

Саме таку істину підтвердить і матрос Олег Пироженко з Солоного. В складі екіпажу прикордонного сторожового корабля комендор бойової частини 2 відвідав Японію, Аляску, Магадан, Находку. Брав участь у затриманні іноземних риболовецьких шхун, які проводили незаконний вилов риби, крабів, інших порушників територіальних вод.

Він з честю віддав три роки флотській службі. А зараз займається мирною справою, ремонтує взуття. Про роки молодості завжди нагадує флотський альбом, який зафіксував одні з найкращих моментів життя.

Кілька прикладів з новітньої історії України. Під час служби у складі бригади морської піхоти на бойовому посту загинув Дмитро Захаров. Сталося це в ході АТО на Сході країни. А життя ще тільки починалося… Його земляк Микола Євчун після служби на сторожовому кораблі вже повернувся додому. Приніс із собою присмак солоних морських хвиль і незабутні спогади.

Що єднає цих людей різних поколінь, долі яких поєднало море? Вірність даній присязі, добросовісне виконання покладених обов’язків. Ось такі наші земляки служили і служать на флоті!



2 перегляд0 коментар