• Olena Reynat

Прибутковий бізнес на воді

Чи тією справою займаються депутати обласної ради

Традиційний ранковий моціон у ванній кімнаті для Сергія не приніс бажаного задоволення. Цівки води з душового шлангу знову почали тхнути болотом. Довелося навіть миття голови відкласти. Чи не застрягне бува якась зараза у волоссі?

Дружина звечора тут же прала білизну. Машина-автомат успішно закінчила процес полоскання сукні світлого кольору, але на ній несподівано залишилося… кілька рудих плям. Тепер ось сидить біля комп’ютера, шукає у Google спосіб відновити чистоту одягу.

Проте неприємності з водою цього ранку ще не скінчилися. Коли сів за кермо автомашини і вирушив до роботи, на греблі рідного Солоного у відкриту хвіртку війнуло вже справжнім смородом відстійної ями. І пояснення цього запаху просте: у ставок, розташований в центрі селища, знову стікає каналізація з житлових будинків мікрорайону. Звідси і таке нестерпне амбре.


А на роботі черговий сюрприз. Хлопці жваво обговорюють новину: з 1 вересня майже вдвічі зростає ціна кубічного метра питної води разом із її відведенням. Про це повідомило комунальне підприємство «Солонянське ЖКУ», яке власне і займається водопостачанням для нашої території. Її особливість полягає у тому, що рішення прийнято практично напередодні святкової дати – 30-річчя Незалежності України. Ось такий «подарунок» приготували людям комунальники.

Озвучений тариф 30,2 гривні за питну воду та 31,7 за її відведення, проти попередніх 21,0 і 11,6 гривні, ляже важким тягарем на плечі сільських жителів. Чому ж зросли ціни? Ніхто у зрозумілій формі пояснити таке питання не тільки не може, а, що головне, навіть і не збирається.

Історія забезпечення Солонянщини питною дніпровою водою відома. Спочатку її планували качати із Синельниківської насосної станції, яка й зараз знаходиться на протилежному лівому березі Дніпра. Навіть дюкер було прокладено по дну річки. До речі, він там до цих пір і знаходиться. Але потім збудували власну станцію у Військовому. Нею завжди опікувався Солонянський комунгосп. Хоча були й інші організації. Наприклад, Дніпропетровський облводоканал. Працювало і приватне підприємство «Гольфстрім». Проте, мабуть, не туди його течія повела.

На трасі Військове-Солоне існувала друга резервна лінія водогону, яку можна було включити в роботу. Тільки її демонтували під чиїмсь кришуванням і товстостінні труби здали у металобрухт. Розслідування справи ні до чого не привело.

Колись справжньою бідою були часті відключення насосної станції від живлення за існуючі борги. Після чергових проведених перемов з РЕМ двигуни врешті-решт починали працювати. Але це створювало гідроудар у системі. Застарілі труби давали тріщини, до споживачів текла вода вже з каламуттю.

Останнім часом з’явилася інша проблема. Течія Дніпра практично відсутня, сама річка екологічно хворіє. В ній почали розвиватися небезпечні водорості. А їхнє гноїння створює неприємний запах, якого до цих пір не можуть позбутися технологи, змінюється колір води. Назвати її питною інколи дуже важко: технічна.

Щоб якось вирішити проблему, Солонянська селищна рада почала діяти через народного депутата України Олександра Трухіна. І від того 17 березня 2020 року до Дніпропетровської обласної ради надходить лист. З ним варто ознайомити читачів. «Під час прийому громадян до мене звернулися жителі та керівництво Солонянської об’єднаної територіальної громади з проханням сприяти у вирішенні питання щодо ремонту насосно-фільтрувальної станції та магістральних трубопроводів у Солонянському районі з метою підвищення якості питної води. На фільтрувальній станції вже багато років не проводилася заміна старого обладнання на нове, ремонт та повна заміна водозабірних фільтрів, що спричинило до постачання води, яка за якістю не відповідає питній. Провести таку реконструкцію за рахунок місцевого бюджету громада не в змозі. Під час зустрічі з керівництвом громади було порушено питання щодо можливої передачі Солонянського житлово-комунального підприємства до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області. Прошу розглянути та підтримати це питання на наступній сесії Дніпропетровської обласної ради». Думку депутата від партії «Слуга народу» було враховано, відповідне рішення прийнято.

Керівництво територіальної громади, мабуть, що зітхнуло з полегшенням. Нарешті велику мороку скинуто зі своїх плечей. Тепер хай обласна законодавча влада усуває незкінченні пориви на зношеному після стількох років експлуатації водогоні, вислуховує від обурливих споживачів претензії на якість води, шукає фінансові можливості для усунення проблем в роботі насосно-фільтрувальної станції. Але знаючі розумні люди попередили: не слід поспішати. Ейфорія незабаром закінчиться і буде обов’язкове підвищення ціни на воду та її відведення. Зміна власника комунального підприємства – не меценатство, а бізнес-проєкт. Так воно врешті-решт і сталося.

Вартість води для солонянців давно зашкалює. У цьому переконує порівняльний аналіз. Наприклад, КП «Аульський водовід» відпускає питну воду споживачам за ціною усього 8,4 гривні (!). А нею користується таке ж сільське населення колишніх Верхньодніпровського, Криничанського і нинішнього Дніпровського районів. Назвемо й інших постачальників у регіоні: КП «Нікопольське ПУВКГ» - 12,0, КПП «Міськкводоканал Кам’янське» - 13,0, КП «Кривбасводоканал» - 12,4, КП «Дніпроводоканал» - 14,9 гривні. Значно нижчими, аніж солонянські, є ціни на воду і в інших областях України – Донецькій, Полтавській, Сумській, Одеській, Тернопільській. Луганській.

Раніше Солонянське ЖКУ робило спробу хоч якось пояснити свою цінову вакханалію: «Підставами зміни тарифів є підвищення вартості електроенергії, матеріалів та реагентів, робіт сторонніх організацій, підвищення рівня заробітної плати, що в сукупності призводить до змін тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення». Зараз і мінімальна, середня заробітна плата по країні не змінюється, з жовтня дешевшатиме електроенергія. А ціни зростають. До речі, своїм рішенням від 6 серпня 2021 року №95-7/VIII пункти 12-14 Дніпропетровська обласна рада визначила монопольними постачальниками води в Синельниковому, Жовтих Водах і Солоному свої комунальні підприємства і одразу ж підняла вдвічі вартість їхніх послуг. Про організацію якихось громадських слухань серед населення годі й говорити. Чи тією справою займаються обласні депутати?

Особливо солонянців дуже обурює запропонована ціна водовідведення. Адже в селищі каналізація взагалі не очищується, а прямим стоком тече у ставок. Це стосується і села Аполлонівки. Тільки там все збігає до річки Мокра Сура. Жителі днями екстрено зібралися на свої збори. За присутності старости Віктора Сліпченка запросили і активного депутата селищної ради Юрія Сміюху. Обурення люди виклали у протоколі, який передали керівництву громади з проханням захистити їх від такого цінового свавілля.

Ось думка відомого громадського активіста Анатолія Сокоринського: «Притомні депутати в ОТГ мають подати заяву в прокуратуру на призупинення цього ганебного рішення, яке є відвертим мародерством по відношенню до людей. А також звернутися до антимонопольного комітету про зловживання монопольним правом облради на необґрунтованість таких тарифів».

Його підтримує Петро Швець: «Ця ситуація може і повинна бути вирішеною на користь людей, жителів громади. Шановні її депутати! Активніше включайтеся у вирішення проблеми, яку нам підкинули з водою. Ініціюйте та організовуйте зібрання, сходки людей за місцем проживання і по населених пунктах, вулицях. Треба почути думки, позицію та пропозиції людей. Це стане великим підгрунтом у подальших діях для вирішення такого надважливого питання».

Подібні слова виглядають доречними.

На сьогодні норма споживання холодної води на одну особу, у разі відсутності лічильника, за місяць складає 4,5 куб. м. За новим тарифом сім’я, приміром, з трьох осіб тепер має сплачувати 835 гривень. А ще ж електроенергія, газ, продукти харчування, одяг. За що ж тоді жити людям?

Микола ТКАЧУК, журналіст

26 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі