Про що слід знати землевласнику?

Торік Верховна Рада України прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», який з 1 липня 2021 року відкриває ринок землі в країні. Тепер вона стане об’єктом купівлі-продажу.

Такі дії вимагатимуть наявності необхідної документації на земельні ділянки у її власників. Про це ведемо розмову із завідувачем сектору адміністративних послуг держадміністрації Олегом Мельником.

– Одне із нововведень– до 1 січня 2025 року всі власники або спадкоємці паїв повинні оформити юридичне право на свої ділянки, – інформує Олег Анатолійович. – І зволікати тут не слід, бо час минає дуже швидко.

– Чому саме до такої дати?

– Ця вимога обумовлена статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). У ній йдеться: якщо власник паю чи його спадкоємець не оформить право власності на земельну ділянку до 1 січня 2025 року, то буде вважатися, що він відмовився від отримання земельної ділянки.

– Отакої! І що ж буде далі з цим наділом?

– Земля без власника вважатиметься не витребуваною. Такі ділянки будуть визнані безгоспними і передадуться до комунальної власності громади, на території якої вони розташовані.

– Добре, і як тепер оформити, чи, власне, заново переоформити право власності на землю?

– Зареєструвати право власності можна у нотаріуса або через місцевий центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), який приймає документи для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

– А що робити з існуючим державним актом на землю?

– Тут варто нагадати, що до 2013 року право власності на землю підтверджувалося саме державним актом з місцевого органу Держкомзему. Сьогодні ж потрібно внести інформацію про ділянку в Держгеокадастр!

– І як це зробити?

– Необхідно звернутися до землевпорядної організації, яка виготовить необхідну документацію землеустрою та внесе відомості про вашу земельну ділянку до Державного земельного кадастру. В результаті чого ви отримаєте відповідний витяг з присвоєним кадастровим номером.

– Але це ще, мабуть, не кінець справи?

– Звичайно. Далі необхідно звернутися до найближчого ЦНАПу чи нотаріуса, який займається реєстрацією прав на нерухоме майно. Сплатіть адміністративний збір чи збір за послуги нотаріуса. Підготуйте необхідні документи: оригінал і копію паспорта та ідентифікаційного номера, квитанцію про оплату адміністративного збору (0,1% розміру мінімальної заробітної плати), витяг з Державного земельного кадастру. Повинен бути документ, який є підставою виникнення права на ділянку. Це може бути договір куплі-продажу або дарування, свідоцтво на спадщину, рішення суду або інший документ. Якщо реєстрацію буде проводити ваша довірена особа, то їй знадобиться нотаріально завірена довіреність від вас. А також копії та оригінали документів довіреної особи. Їх відносите у ЦНАП чи до нотаріуса. Після того, як право власності внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ви стаєте власником земельної ділянки. Інформаційну виписку про право власності з Держреєстру речових прав можна отримати, при необхідності, самостійно через Кабінет електронних сервісів Мін’юсту.

– Який порядок оформлення прав власності на пай у спадок?

– Тут є два шляхи: по закону і по заповіту. Ну, із заповітом все зрозуміло. Але якщо його немає, або в ньому не прописано, хто є спадкоємцем паю, то спадок в рівних частках повинні отримати родичі першої черги. Якщо таких немає, право спадкоємства отримують інші близькі родичі.

– Читачів газети «Вперед» можуть зацікавити ці нюанси.

– У цивільному кодексі черги спадкоємців, безумовно, прописані. Наприклад, 1-а черга – батьки і чоловік (дружина) спадкодавця, а також діти, народжені до і після смерті спадкодавця. 2-а черга – рідні брати і сестри, бабусі і дідусі з боку батька і матері. З-тя черга – рідні дядько та тітка спадкодавця. 4-а черга – особи, які прожили зі спадкодавцем в одній сім’ї не менше 5 років до відкриття спадщини. 5-а черга – інші родичі до шостого ступеня споріднення. Неповнолітні, непрацездатні або малолітні особи можуть успадковувати тільки половину частки. Незалежно від заповіту і спадкування за законом. Подібні, більш детальніші консультації, можна отримати у юристів.

– А як оформити пай у спадок?

– Упродовж 6 місяців з дня відкриття спадщини потрібно звернутися до нотаріуса і подати заяву про прийняття спадщини. Якщо ви пропустили строки з поважних причин, то можна відновити його у судовому порядку. Разом із заявою потрібно надати паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця, свідоцтво про смерть спадкодавця, заповіт або документи, які підтверджують родинні стосунки зі спадкодавцем та право його власності на пай. Також має бути документ, який підтверджує місце відкриття спадщини. Наприклад, довідка про реєстрацію місця проживання або довідка військкомату, що спадкоємець проживав за відповідною адресою. Якщо таких документів немає, то потрібно звернутися до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. Порядок звернення повинен підказати нотаріус. Коли всі документи зібрані, нотаріус повинен видати свідоцтво про право на спадщину. На його підставі оформляється право власності на ділянку за процедурою, яку ми вже описали вище.

Розмову вів

Микола ТКАЧУК

28 перегляд0 коментар