Селекція дає результат

Поміж селом Аполлонівкою і залізничною станцією Привільне вигибається своїми плесами річка Мокра Сура. Обидва береги обступають луки з пахучими дикорослими травами. Для нагулювання свійських тварин годі й шукати місця кращого. І люди здавна використовують це природне пасовище.

У період розквіту тваринницької галузі чи не кожний господар тримав вдома корову, бичків, телят. Величезні череди виганяли вранці пастухи на пашу. А ввечері нагодована худоба неспішно поверталася сільськими вулицями до своїх годівниць, щедро ділилася пахучим, пінистим молоком.

Для місцевих жителів і череду можна було не збирати. Просто припинали велику рогату худобу серед порослих трав. І таку картину ми колись зафіксували з редакційним фотокореспондентом Володимиром Мартиновичем Ковалем. Їхали у відрядження зі своїм завданням. Але тут несподівано на випасі побачили справжнє диво. Це була корова дуже великого розміру, абсолютно не схожа на нашу червоно-степову породу. Та й окрас був зовсім іншим, світло коричневого кольору.

Що найбільше вразило – нереально велике вим’я, схоже на вагани. Це ж скільки молока у ньому може нагуляти корівка! Запропонував колезі зробити фото для редакційної справи. Але той чомусь поставився скептично до подібної ідеї. Мовляв, часу обмаль, а до корови відстань далеченька. Та й реп’яхів скільки поназбираємо на своїх штанях, поки мандруватимемо травами.

Відтоді вже не раз згадував про оту молочницю. Розпитував у жителів Надіївки (колись селище Жданове) про диво-корівку, цікавився, скільки ж вона могла давати молока. Але промайнув час, не пам’ятають вже односельчани такого.

Люди з давніх-давен відбирали для себе худобу за кращими властивостями. І продовжують це робити зараз. Характерний приклад. Одну з газетних публікацій про роль корови у селянському житті оздобив фотоілюстрацією з Інтернету. На ній породиста корівка з красивим телям. І негайно пішли дзвінки від знайомих фермерів, просто читачів: у якому саме селі водиться така худоба? Інтерес був непідробним.

В районі існувало раніше ціле державне племпідприємство, яке сприяло поліпшенню селекційної роботи в господарствах. Розвивалися перспективні лінії високопродуктивних порід, які з кожним новим роком давали все кращі результати. Але коли тваринницька галузь виявилася надто затратною, у порівнянні із зерновою, худобу просто пустили під ніж. Про яку селекцію можна говорити, коли відсутнє саме поголів’я.

Сьогодні реалії такі, що днем з вогнем не знайдеш на селі навіть техніка штучного осіменіння. А між тим ця професія дуже важлива і потрібна. Ось що розповідав депутат районної ради Леонід Білоус з Проміня: «На вулиці Артюха в одного з наших господарів настав період осіменіння корови. В селі такого спеціаліста не виявилося. Довелося наймати автомашину і їхати до с.Маломихайлівка сусіднього Криничанського району».

Житель селища Новопокровки Ігор Євчун також навчився виходити із ситуації. Для цього довелося самому оволодіти непростими навичками техніка. Треба лише подбати, щоб під рукою у потрібний момент було сім’я і все необхідне для штучного запліднення худоби.

Це ми говоримо про реалії розвитку тваринницької галузі на Солонянщині. А ось селекціонери світу не сидять склавши руки. Вони постійно поліпшують властивості худоби. І одним з показових прикладів є порода бельгійської голубої корови.

На запропонованому фото худоба виглядає дуже незвично, навіть екзотично. Чи не правда? В неї дуже розвинуті м’язи, особливо ззаду і на плечах. Через це заслужила цілу низку невиправданих слухів щодо свого походження. Мовляв, м’ясо тварин містить значну кількість ГМО і є небезпечним для здоров’я людини. Насправді мутація нової породи природна. Просто для селекції відбирали виключно тих тварин, де вона присутня. У дійсності, бельгійська голуба порода – результат кропіткої праці європейських вчених. Це класичний м’ясний напрямок. Вага бика коливається від 1100 до 1300, корів – 800-900 кілограмів. Але і молочні властивості прекрасні. За сезон від неї отримують до 4500 літрів продукції, жирність становить 4,5%. І про це схвально відгукуються фермери.

При забої тварин вихід м’яса становить близько 80%. Такою інформацією поділився з відомим реалізатором на солонянському базарі Юрієм Сарахманом. «Це дуже багато, просто нереальний показник!», - дав свою оцінку співрозмовник. І одразу ж поцікавився, а де саме продається така худоба.

Спеціалісти відзначають, що м’ясо тварин дуже м’яке, соковите, з невеликою кількістю жиру і високими смаковими якостями. Воно підійде не лише гурманам, а й для дієтичного харчування. По багатьох показниках відповідає курячому, тут збалансовані білки, протеїни, жири, вуглеводи.

До іншої переваги бельгійської голубої породи, крім швидкого набору ваги і високого виходу м’яса, можна віднести також дуже спокійний характер тварин.

Кілька слів про кормову базу. До неї традиційно входять сіно, солома, різні комбікорми. У раціон необхідно включати буряк, моркву, інші овочі. Обов’язково слід організувати підгодовування спеціальними харчовими надбавками з підвищеним вмістом кальцію для зміцнення кісток. Адже велика вага тварин цього просто вимагає.

Коли ти живеш на другому поверсі багатоповерхівки, говорити про особисту участь у розведенні корів якось не доводиться. Але є немало господарів, що займаються цією справою, і досить успішно. Не забудемо і тих фермерів, хто схильний до творчості й ініціативи, пошуку новаторських шляхів у своїй роботі. Можливо їх зацікавить ця інформація?


Микола ТКАЧУК, відповідальний редактор,

член НСЖУ



12 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі