Собака - друг чи наша біда?

Можливо, люди скажуть, що цей матеріал сьогодні не в тему. Бо вистачає й інших проблем. Взяти хоча б той же карантин. Всі схвильовані, знервовані.

Але вирішила все ж написати. До цього підштовхнув випадок, який стався в селищі Солоному по вулиці Миру, 12. Зграя собак несподівано накинулася на дитину. Мама від пережитого кричала і плакала, переживши справжній стрес. Що саме вона кричала, як кляла собак і усіх підряд, можна тільки уявити… Довго ще не могла прийти до тями разом з дитиною. А що могло статися, коли б на мить не встигла відігнати зграю?

Питань у матері виникло багато. Коли прийде вже край цим безпритульним тваринам? І чому питання ніким не вирішується, на собачі гурти не звертає уваги голова селищної ради?

Мусила їй розповісти, що голова виконує ті обов’язки, які можливо при його владі реалізувати. А озвучена проблема велика, вона існує по всій країні. Раз по разу бачимо в Інтернеті то скалічених собак, то покусаних ними дітей і дорослих людей.

Знаю чоловіка, на якого в дитинстві напала і покусала собака. Від отриманого стресу він тепер все життя має захворювання на цукровий діабет. Пам’ятаю і своє післявоєнне дитинство, коли дитяче серце рвалося на шматки від жалю за собак, яких відстрілювали по вулицях. Із тих шкірок шили так названі в народі «душогрійки», шапки. А ще здавали їх до приймального пункту заготконтори.

В наш час зустрічаєш немало добрих, сердечних, людей, які намагаються навести лад у цій справі, допомогти і тваринам, і людям. Чотириногих лікують, їх стерилізують, знаходять добрих господарів. Та собак безпритульних все більше і більшає. Чому? Бо люди їх самі викидають на вулицю. Спочатку беруть для себе, або ж по забаганках дитини. І не розуміють, що це жива істота, яка потребує уваги, постійного нагляду. Тобто, годувати, лікувати, вигулювати.

Люди жорстокі. Більшість тримає тварин у тісних клітках, ніби свиней, день і ніч. Або на важкому ланцюгу. Чи є можливість змінити ситуацію? Розповім, що бачила на власні очі за кордоном. Там цієї проблеми не існує. Ви ніколи не побачите на вулиці безпритульну собаку. Якщо маєте бажання тримати чотириногого друга, то насамперед потрібно отримати завірений дозвіл від сусідів. Потім власника зареєструють у мерії, а тварину поставлять на облік до ветеринарного лікаря. Той буде провідувати собаку, спостерігатиме в якому вона стані, надавати всі необхідні послуги, що їй потрібні.

Треба розуміти, що все це не безкоштовно. Надалі платять за собак податки, як, до речі, і за кладовища для них. Тварина обов’язково має чіп з номером. Якщо вона випадково опиниться на вулиці, то відразу буде знайдений господар. І добре, якщо відбудеться тільки штрафом за недогляд. У країнах Європи насамперед діють закони!

Те, про що розповіла, у на

с ще довго не запрацює. Бо закони наші пишуться, але вони не діють, виконання ніхто не контролює. Та це стосується не лише собак, а й нас, людей. Давайте проаналізуємо ставлення влади до пенсіонерів, родин із незначними, або мінімальними статками. Згадаємо дітей-сиріток, інвалідів, багатодітні родини. Складається враження, що влада існує сама для себе, а народ, якому повинна б слугувати, живе сам по собі. Та нічого, можливо і ми колись заживимо по-людськи. І ота чотиринога собака стане не бідою, а нашим справжнім, надійним другом.

Світлана ФЕНЮК, с-ще Солоне

3 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі