• Olena Reynat

СПИТОК - НЕ ЗБИТОК

У кожного відповідального члена громади рано чи пізно виникає потреба дізнатися, як саме використовуються спільні кошти, на коли запланований ремонт водогону, що там розпочали будувати на краю села, чому не вивозиться сміття тощо. І перше, що виникає в голові – поцікавитися у старости, депутата або сусіда, чи не чули вони щось з цього приводу. Втім, не всі знають, що законодавство надає громадянам України всі інструменти для того, аби отримати потрібну інформацію, як-то кажуть, з перших рук.

З початком децентралізації у 2015 році доступ до публічної інформації значно полегшився. Сьогодні кожна ОТГ має свій сайт, де оприлюднюються розпорядження голови, рішення виконкому, протоколи постійних комісій, фінансова звітність і навіть відеозаписи засідань комісій та сесій. Тож ситуація значно краща, ніж це було на початку реформи у 2015-2017 роках. Але всю загалом публічну інформацію оприлюднити неможливо. І тоді виникає потреба звернутися за нею до розпорядника.

В цьому питанні теж є значний прогрес, оскільки за 10 років розпорядники навчилися відповідати на запити, і за це маємо дякувати небайдужим громадянам України, які витрачали свій час і кошти, щоб довести своє право в судах, писали скарги на бюрократів, які полюбляють вигадувати свої власні правила.

Тож як отримати інформацію, яка цікавить, але її немає а ні на сайті, ні на інформаційних дошках? Або щось там є, тільки потребує деталізації. У цьому випадку слід надіслати розпоряднику запит згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації», прийнятому ще в 2011 році, і отримати від нього офіційну відповідь.

Ні староста, ні депутат, ні тим більше сусід не є розпорядниками інформації. Такими є органи влади, органи місцевого самоврядування, навчальні заклади, суди, прокуратури, лікарні тощо. В наших сільських районах найбільш актуальні розпорядники – ОТГ та Дніпропетровська обласна державна адміністрація.

Найкоротший шлях до публічної інформації – електронний запит. Є два варіанти як його подати.

Перший – зайти на сайт розпорядника, знайти там розділ на кшталт «Звернення громадян» або «Доступ до інформації». Якщо такого немає, то «Контакти» і там відшукати – е-mail. У листі треба чемно привітатися, відзначити, що у додатку ви прикріпили запит і чекаєте на реєстраційний номер. Майже 90%, що ваше прохання про реєстраційний номер проігнорують, тож доведеться через деякий час телефонувати і його з’ясовувати. Можна просто чекати на відповідь. І цілком можливо, що вона до вас надійде у визначений термін. Але це лише у тому випадку, якщо розпорядник – поважна організація, де майже відмінно поставлена робота із запитами. І ви це точно знаєте.

Іноді розпорядники вдаються до хитрощів з реєстрацією, якщо подаєш запит через е-mail. Ви надсилаєте запит зранку, а реєструють його бозна коли, начебто вони його не бачили. Або ви телефонуєте через тиждень, позаяк не можете увесь час думати лише про запит, інших справ вистачає. У відповідь чуєте: «Ой, а коли? А де? Не бачили. Зараз оформимо». Тож краще так: відіслали запит зранку, а в обід телефонуйте і питайте чи його отримали.

Найкращі розпорядники, а такі є, і кожен має прагнути таким бути, створюють для запитів і звернень окрему електронну адресу, звідки автоматично відсилається повідомлення «Ваш лист (назва розпорядника) отримано. Відповідь буде надана у встановлений законодавством термін». Це – повага до запитувача і полегшення роботи своїм працівникам. У цьому випадку відповідальну за запити особу не турбуватимуть зайвий раз дзвінками, і не доведеться їй чи йому кричати цілий день у слухавку: «Вас багато, а я одна!». Якщо розпорядник ваше рідне ОТГ, і ви на етапі реєстрації запиту вже бачите всі ці недоліки, то тепер вже можете сміливо звертатися до свого депутата чи старости або до обох одночасно, щоб поставили це питання на комітеті чи комісії. Також можна самостійно написати звернення до голови з пропозицією налагодити роботу із запитами.

Другий шлях подання електронного запиту трішки веселіший. Є такий чудовий сайт «Доступ до правди» dostup.pravda.com.ua, на якому вільно зареєструватися хоч як: анонімно чи під своїм справжнім прізвищем. Далі треба натиснути на кнопку «Зробити запит». Зареєстровані на «Доступі до правди» розпорядники розуміють, що їх відповіді автоматично стають публічними і тому ставляться до них більш відповідально. На «Доступі до правди» знайдете також купу консультацій юристів. Мінус в тому, що серед розпорядників ви не знайдете скоріше за все свою ОТГ. І з цим питанням також сміливо звертайтеся до місцевого депутата або старости, щоб вони винесли його на комітетах і комісіях з пропозицією зареєструвати вашу рідну ОТГ на «Доступі до правди». Втім на цьому сайті вже зареєстровано багато обласних установ, які можуть вас цікавити. І перш за все – Дніпропетровська обласна рада і Дніпропетровська обласна державна адміністрація. Тут же корисно ознайомитися із запитами інших громадян. Ймовірно ви там натрапите і на своє запитання, а також відповіді на нього.

У разі, якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) хтось не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов’язково зазначивши в запиті своє ім’я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала. Також запитувач завжди може принести запит просто до розпорядника в кабінет і там його зареєструвати.

Далі буде.

Ірина КОНОВЕЦЬ-ПОПЛАВСЬКА,

громадський кореспондент