• Olena Reynat

Так-сяк біля бджіл ну ніяк не можна

Наближається професійне свято бджолярів. В Україні його почали відзначати з 1997 року. Цього дня православні святкують ще й Преображення Господнє, яке в народі називають Яблучним Спасом. У церквах традиційно освячують яблука і мед. Пасічники святять також і вулики, щоб бджоли добре перезимували.

Чи може кожен з нас стати пасічником? Таку мету 54-річний солонянець Шевченко Сергій Володимирович ніколи перед собою не ставив. А став! Як? Коли на ринку під час торгівлі овочами двадцять років тому зустрівся з пасічником-новосвітцем Миколою Бурховецьким, то відразу ж з’явилося нестерпне бажання теж стати приборкувачем злотокрилих ангелів. Саме так бджолярі називають своїх вихованців.


Про те, що головний продукт бджільництва - мед, знають усі. А як і звідки він береться – це ціла наука. Опанувати її і взявся Сергій Володимирович. Все почалося із закупівлі бджіл, восьми стареньких вуликів, які потім і сам навчився виготовляти. З кожним роком затишних хатинок для медоносних комах ставало вся більше. Звичайно, були невдачі і прорахунки. Та саме вони виявлялися рушійною силою, змушували краще знати поведінку бджіл. Помітив, що і комахи стежать за ним. Згодом «мова» бджіл стала найзрозумілішою «мовою» для пасічника-початківця. А для того, щоб бачити перед собою те, що потрібно невідкладно робити, на кожен день ставив перед собою конкретні завдання. Це привело до того, що у Сергія Володимировича виробилася власна формула ведення бджільництва і не тільки: «Мета-інтерес-мед-життя». Тому все краще, що він має на сьогодні – саме від бджіл.

Бджолярі зі стажем стверджують: «Пасіка – безвідходне виробництво найцінніших продуктів і справа, у яку неможливо не закохатися на все життя». Адже бджоли є постачальниками унікальних продуктів, насичених життєво необхідними для людського організму речовинами. Ось чому багато жителів наших територіальних громад дружать зі смугастими виробниками не тільки меду, а й низки дивовижних супутних продуктів: бджолиного молочка, прополісу, воску тощо. І не секрет, що за весь час існування людської цивілізації так і не знайдено більш цілющого продукту природного походження. Варто нагадати і те, що золотавий ароматний мед допомагає при застуді, лікує судини, зміцнює імунітет, насичує організм корисними вітамінами і мікроелементами, підвищує рівень гемоглобіну в крові. І це ще далеко не весь перелік корисних властивостей меду.

Ось чому Сергій Володимирович розширив свою пасіку до 60 вуликів, які ретельно раз у тиждень оглядає. І це для нього велике задоволення спостерігати, як заповнюються рамки медом, як влаштовують, ведуть життя ці працьовиті й мудрі Божі комахи, як летять у безмежну даль на будь-який цвіт за нектаром.

- Так-сяк біля бджіл не можна, - говорить і його дружина Людмила Георгіївна, яка спочатку просто допомагала чоловікові, а потім крильця бджіл стали і її крильми.

Чомусь пригадалася дивна приказка: «Мертві бджоли не гудуть». А так хочеться, щоб вони завжди гули, мед носили, а цим – славили і рідний край. «А що для цього потрібно?» - таким було в кінці розмови моє запитання до Сергія Володимировича. У його відповіді були лише беззаперечна переконливість, правота, твердість, що дало зрозуміти скільки любові, коштів, терпіння точності, обережності потребує цей грамотний труд.

Заслуговує на увагу і ось ця думка вже досвідченого пасічника:

- Треба молодь заохочувати до бджільництва, а то медом навчилися смакувати, «медовим» місяцем після весілля насолоджуватися, а потім якось непомітно для себе скочується у тиху тінь до спокою.

Дійсно, це не жарт. Наша дійсність потребує вчинків. Від кожного бодай потроху – і матимемо зовсім іншу реалізацію медової теми. До такої думки прийшов, коли покидав ненаситно працелюбну родину, яку сьогодні не гріх похвалити, як і той мед, що вона реалізує.

Зі святом усіх, хто невимовно втішається медотворенням!

Григорій ПЕТРЕНКО, громадський кореспондент

16 переглядів0 коментарів