• Olena Reynat

Так-сяк біля бджіл ну ніяк не можна

Наближається професійне свято бджолярів. В Україні його почали відзначати з 1997 року. Цього дня православні святкують ще й Преображення Господнє, яке в народі називають Яблучним Спасом. У церквах традиційно освячують яблука і мед. Пасічники святять також і вулики, щоб бджоли добре перезимували.

Чи може кожен з нас стати пасічником? Таку мету 54-річний солонянець Шевченко Сергій Володимирович ніколи перед собою не ставив. А став! Як? Коли на ринку під час торгівлі овочами двадцять років тому зустрівся з пасічником-новосвітцем Миколою Бурховецьким, то відразу ж з’явилося нестерпне бажання теж стати приборкувачем злотокрилих ангелів. Саме так бджолярі називають своїх вихованців.


Про те, що головний продукт бджільництва - мед, знають усі. А як і звідки він береться – це ціла наука. Опанувати її і взявся Сергій Володимирович. Все почалося із закупівлі бджіл, восьми стареньких вуликів, які потім і сам навчився виготовляти. З кожним роком затишних хатинок для медоносних комах ставало вся більше. Звичайно, були невдачі і прорахунки. Та саме вони виявлялися рушійною силою, змушували краще знати поведінку бджіл. Помітив, що і комахи стежать за ним. Згодом «мова» бджіл стала найзрозумілішою «мовою» для пасічника-початківця. А для того, щоб бачити перед собою те, що потрібно невідкладно робити, на кожен день ставив перед собою конкретні завдання. Це привело до того, що у Сергія Володимировича виробилася власна формула ведення бджільництва і не тільки: «Мета-інтерес-мед-життя». Тому все краще, що він має на сьогодні – саме від бджіл.

Бджолярі зі стажем стверджують: «Пасіка – безвідходне виробництво найці