Таємниці Кам’яної Могили

Закінчення. Початок у

№ 47 від 21 листопада ц.р.

Час спливає непомітно. Ми сидимо на позеленілому від часу і спекотного сонця камінні, намагаємося говорити про щось значне, вічне і водночас ні про що конкретне. Але в думках чомусь збираються філософські мотиви. Хто ми на цій землі? Піщинки ось з цього незвичного місця? Прошуміли безкраїми степами, вкритими шовковою ковилою, кочів’я скіфів. А ну послухаймо, як від каменя чуються гортаві крики відважних воїнів, які з короткими мечами-акінаками сміливо налітають на перських завойовників царя Дарія.

Або нове видіння. Зовсім древні, взагалі древні народи ховалися в печерах, гротах на цьому камінні і від спеки, і від нестерпної стужі. Палили багаття, малювали на стінах фрагменти свого нехитрого життя-буття. Витвори цього своєрідного мистецтва і по сьогодні збереглися в підземних гротах, щілинах. А ще в запасниках отого музею, до спостерігання якого віднісся з першого разу досить таки легковажно.

Ретельно обстежив кам’яні брили. Намагався знайти ходи до отих знаменитих печер і гротів, які стародавні люди мали за святилище. Саме сюди приходили перед полюванням первісні мисливці, щоб вершити свої таїнства. Але не знайшов. По «секрету» місцеві поінформували: входи майстерно замурували, щоб не лазили допитливі екскурсанти. Можливо, що це й правильне рішення. Треба знати наших людей. Обов’язково спустяться до глибоких ходів і галерей з пляшками пива, напоями у пластикових упаковках, а на стінах, по унікальних древніх малюнках, увіковічнять фарбою з балончика чи звичайною крейдою ще й свій надпис: «Тут був…»

Виявляється, всередині Могили зосереджено більше трьох тисяч наскельних малюнків від Кам’яного віку до епохи Бронзи і пізнішого часу. Серед багатьох з них чітко простежуються зображення людини, диких і свійських тварин. Як правило, їх видряпували шматками твердого каменю. Подекуди первісні митці покривали ці малюнки червоними і чорними мінеральними барвниками. Печера Кози, Гроти Бика (Мамонта) і Дракона, двометрова кам’яна фігура людини-риби… І всюди – зображення Дерева життя, символу родючості й вічності.

Люди залишали тут свої «автографи» починаючи з епохи Кам’яного віку (XXII-XIV тисячоліття до нашої ери). Розмальовували стіни і в до