• Olena Reynat

Тепер єдиний шлях – вийти на паперть?

Майбутня пенсія людей похилого віку під питанням

Коли спостерігаєш за нашими ветеранами, хоча й сам вже пенсіонер, тільки працюючий, завжди стає дуже шкода цих людей. З ними часто зустрічаєшся в «Ковбас-маркеті» селища Солоного по середах – день відчутних знижок на м’ясну продукцію. Але така пільга не дає приводу шикувати черговому покупцеві. Ось, приміром, вибирає старенька лише невеличкі кусочки ковбаси різних сортів, пару сосисок, шматочок сиру, яких має вистачити їй на цілий тиждень. Бо в голові інші розрахунки – сплата за газ, світло, воду. А грошей на все так не вистачає. Пенсія ж мінімальна. Чи знає, що незабаром її може взагалі не бути?


Міністр соціальної політики Марина Лазебна робить свій прогноз дуже обережно: пенсії в Україні можуть в перспективі скоротити. Причина криється в демографічних змінах. Працездатне населення неухильно скорочується переважно через масову міграцію робітників. Підрахунки аналітиків свідчать, що за кордоном працює зараз близько 8 мільйонів українців. Але треба сказати, що й кількість пенсіонерів невпинно зменшується. В тому числі й через недосконалу медичну реформу.

Міжнародна організація праці нещодавно попереджала у своєму звіті «Майбутнє пенсійної системи України»: 60 відсотків населення країни через 30 років залишиться взагалі без пенсій.

«Зараз тільки 36 процентів населення працездатного віку від 15 до 64 років в Україні сплачують внески до державної пенсійної системи. Коли охоплення населення знаходиться на такому низькому рівні, застосування суворого принципу сплати внесків з точки зору придатності означає, що в кінцевому рахунку понад 60 процентів людей похилого віку не будуть отримувати пенсію, пов’язану зі сплатою внесків», - говориться у звіті цієї організації.

Можливо іноземні партнери згущують фарби? Давайте послухаємо думку прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, яку він озвучив перед студентами Львівської політехніки. Глава уряду зробив заяву, яка просто шокувала мільйони українців. За словами Шмигаля, через 10-15 років держава взагалі не зможе виплачувати пенсії. Основна причина, за словами прем’єра, жахлива ситуація із відтворенням населення і відсутність реалістичних перспектив її радикальної зміни. «Через демографію у нас все менше буде працездатних і все більше пенсіонерів. Співвідношення 1 до 2. Аби утримувати пенсіонерів, потрібно буде в два рази збільшити податки. Щоб платити пенсії ще більші, то й податки необхідно збільшити. Але компанії не бажають цього робити, а тим більше удвічі, це неможливо. Отже ми не зможемо років через 15 платити пенсії майбутнім пенсіонерам. Це проста математика», - пояснив Шмигаль.

Іншими словами, прем’єр-міністр країни вже зробив для себе вибір між інтересами вагомих фінансових компаній і можливістю виживати для мільйонів українців похилого віку. Відносно конкретних шляхів уряду по вирішенню проблем демографії, поліпшення умов життя людей похилого віку – тиша, таких планів не спостерігається. А на папері виглядає все зрозумілим. Пенсій - не буде. Звичайна тобі математика!

Проте ситуація з їх виплатами дійсно непроста. Ось і голова Федерації профспілок України Олександр Шубін зазначає, що глава уряду надто оптимістично налаштований відносно строків ймовірного колапсу в системі. За підрахунками Шубіна, пенсії платити стане неможливим вже через п’ять (!) років.

На очі трапилася порівняльна таблиця середніх пенсій країн Європи у євро. Думається, солонянців вона має зацікавити. У Люксембурзі - 4000, у Нідерландах - 2700, у Франції - 1500 євро. Україна цей список практично замикає - лише 53 євро. А що ж далі? Залишається українцям тільки йти на паперть, чи що? Лише вдивіться у фото, на яких нещасні, зубожілі пенсіонери простягають руку за милостинею. Кинута копійка чи й гривня від перехожих допоможуть їм прожити якось цей день. Але ж завтра наступить інший. Чи дасть він нову надію?

Зголоднілі люди товпляться біля пункту роздачі гарячих харчів. Кілька виделок каші з пластикової тарілки, безумовно, підтримають їх цього зимового дня. А що ж надалі? Розрахунок на дітей і онуків, якщо вони є, рідних і близьких. Виходить, що не заслужили своїм життям, працею гідної старості.

Зараз Міністерство соціальної політики пропонує ввести обов’язкові накопичення для всіх працюючих осіб, молодших 50 років, і добровільні – для осіб, старших 50 років. За словами міністра Марини Лабезної, внески попередньо складуть 2 проценти від роботодавців і стільки ж від робітника. Гроші від накопичувань вкладатимуться до пенсійних фондів, як недержавних, так і державних. Саме вони займатимуться їх інвестуванням. Лабезна також підкреслила: введення подібної системи є справа невідворотна.

Наскільки такий напрямок виглядає доцільним? Про це йшла мова на дуже цікавій прес-конференції про перспективи української пенсійної реформи за участі голови Комітету економістів України Андрія Новака, старшого наукового співробітника Інституту демографії і соціальних досліджень Лідії Ткаченко, експерта по соціальних питаннях Андрія Павловського. Вона відбулася в Києві у вересні минулого року. Про що говорилося на цьому заході?

Наприклад, Павловський відмітив, що розмови про введення накопичувальної системи ведуться вже років двадцять. Але заважає її введенню економічна стагнація і нестабільність. Експерт повідомив, що в східноєвропейських країнах цей досвід виявився провальним. Як наслідок, в Угорщині, Польщі, а також у ряді латиноамериканських країн, таку систему було заморожено.

Існує високий ризик, що подібна система дозволить створити велику фінансову піраміду. В запропонованих українськими міністрами варіантах не прописано жодних гарантій збереження коштів, вже не кажучи про інфляцію, яка може повністю з’їсти всі пенсійні відрахування за кілька років.

На завершення, Павловський підкреслив: всі реформи, і пенсійна, й медична, мають сенс лише при економічному зростанні. У протилежному випадку ці проєкти – лише спроби окремих політиків і урядовців погріти руки на соціальних виплатах українців. За його словами, накопичувальна система вводитиметься в Україні виключно в інтересах фінансових спекулянтів. І навів приклад з життя. Не так давно десятки тисяч американців залишилися без своїх пенсійних накопичень, коли зруйнувалася компанія «Емрон». В Україні був аналогічний випадок. Одразу 12 тисяч співробітників Національного банку, де робили спробу ввести подібну систему, залишилися ні з чим. Їхні відрахування незаконно вивели у офшори.

Ще в 2007 році Нацбанк України сформував для своїх співробітників окремий пенсійний фонд, до якого вони переводили 3 проценти своїх зарплат, аби отримати додаткову пенсію з часом. Ці кошти НБУ вкладав у «прибуткові підприємства». У підсумку вони зникли незабаром після перемоги Євромайдану – в 2015 році. Не стало близько мільярда гривень!

Кошти зникли тому, що економічні «генії» державного Нацбанку вкладали їх виключно у збиткові підприємства. Як правило, це були неліквідні приватні банки. В цілому ж у схемі проглядаються всі ознаки афери, в результаті якої постраждало близько тисячі співробітників установи. Якщо в державному банку так обійшлися зі своїми колегами, то можна лише передбачити, які апетити виникнуть у фінансистів до звичайних українців.

В той же час, Андрій Новак на прес-конференції відзначив, що накопичувальна система потрібна саме українським банкам, які відчувають нестачу засобів для інвестицій на довгий період. Він також підкреслив, що дефіцит солідарної системи зберігатиметься завжди, а економічного зростання можна просто і не дочекатися.

У свою чергу Лідія Ткаченко заявила, що дефіцит в Пенсійному фонді зростає, навіть не дивлячись на мізерність самих соціальних виплат. Зараз бідність людей похилого віку особливо контрастує з показним багатством невеликої групи людей, серед якої з’явилися і депутати останнього скликання. Вона закликає вирішувати проблему низьких прибутків стариків в рамках нинішньої солідарної системи.

За словами Ткаченко, криза в Пенсійному фонді пов’язана з тим, що єдиний соціальний внесок знизили в 2016 році за ініціативи екс-міністра фінансів Наталії Яресько, яка вимагала, аби фонд утримував сам себе. А він просто не може бути недефіцитним.

Подібні проблеми і в інших європейських країнах, у тому числі Німеччині. Але ж там дефіцит Пенсійного фонду покривається за рахунок федерального бюджету. Схоже на те, що в Україні державна казна «годує» зовсім інших людей, прозвучало на прес-конференції.

Іншими словами, для підвищення пенсій необхідно урізати інші витрати. Як говорить Ткаченко, нинішня солідарна пенсійна система руйнується не сама по собі, а її руйнують свідомо і спеціально.

Наша сучасна держава схоже визначилася зі своїми пріоритетами. До їх числа входять західні кредитори, силовики, урядовці, які виводять мільярди в офшори. Пенсіонери, за думкою експертів, та інші соціально незахищені категорії громадян до числа пріоритетів не входять. Їм залишається лише сподіватися на самих себе. Ось така невтішна картина, шановні солонянці.


4 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі