• Olena Reynat

Україна – територія гідності і свободи

Ми вже не ті, Майдан перекував нам волю, душі, зболені серця.

Ми здобули ту правду і вогонь, з якими йдуть до самого кінця.

Кожне слово, сказане в борні - то меч і суд для тих, хто не збагнув:

«Ми люди, ми не бидло, не раби, народ, що волю у війні здобув»

Це державне свято відзначається 21 листопада – у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти. Не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на незалежність.

1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності; 2004 рік – прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції; 2013 рік – Революція Гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні; літо 2014 – подвиг українських військових та добровольців, що відстоювали єдність і незалежність України.


Трагічні події в Україні, починаючи з листопада 2013 року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули і гинуть у боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90-ті, вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер.

Вісім років ми з вами не знали дуже багатьох слів, пов’язаних з війною. Тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Багато років ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям Слава!». А тепер вони набули нового змісту. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.

Слова «Слава Україні – Героям Слава!» перестали бути просто вітанням. Це вже віддання пошани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є свідченням справжнього подвигу.

Ще не загоїлися рани Майдану. Небесна сотня поповнилася новими ангелами. А першим у її переліку – наш земляк Сергій Нігоян. Душі загиблих у зоні АТО зірками спалахують на небі. Вони стали ангелами, легкокрилими, вічними. І там на небі вони разом в одному колі. Сидять і шукають відповіді на запитання: «Чому так сталося? Хто відповість?» І лише матері чекають додому своїх синів, не вірять у їхню загибель, і божеволіють від болю. Україна продовжує оплакувати своїх героїв. Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди. Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну.

Революція 2013–2014 років, на моє переконання, це не протистояння Заходу й Сходу, не протистояння України й Росії. Це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки її не має, а й взагалі не розуміє, що це означає. Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне, незважаючи на страх. Страх померти.

Ми бачили гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і плакали. Бо відпускати страшно, а не відпустити ще страшніше. Бо як потім поважати чоловіка, котрий спить удома, коли інші боронять свободу? Ми бачимо матерів, батьків, дітей, жінок, коханих, які відпускають своїх найрідніших на захист України. Ми бачимо жінок, які воюють. Ми бачимо волонтерів, які, завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було. Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ.

Ми бачимо учнів шкіл, які листами, малюнками, благодійною допомогою роблять усе можливе для збереження, відвойовування миру. Але ми не спостерігаємо гідності в тих, хто, сидячи вдома, говорить: «А, нічого не зміниться, все куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?»

Сьогодні життя України змінюється на очах, постає древня, як ця земля держава – вільна, незалежна, осяяна сонцем Україна. Ми всі частинки великого, українського народу. Без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творити нову державу, яка займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!


9 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі