• Olena Reynat

Чи те село урядовці назвали Паньковим?

Жителів села Дніпрельстан немало здивувало рішення влади віднести назву їхнього населеного пункту під дію закону про декомунізацію. Безумовно, за роки свого існування радянська влада зі своїми комуністичними ідеями завдала немало шкоди українцям – розкуркулення, репресії, штучний голод. Але побудова в 1927-1932 роках Дніпрогесу докорінно змінило уклад жителів цього краю. До селянських хат прийшло світло. Судноплавною стала річка Дніпро, у великих містах розгорнулося активне будівництво потужних енергонасичених промислових об’єктів. І це, безумовно, позитивний момент.


Правда, людям довелося через затоплення територій переселитися в інші місця. Але ж вони сьогодні не ремствують. Утворилося серед степового простору нове, сучасне село Дніпрельстан, назву якого жителі на своїй сходці відмовилися міняти.

Тільки невже офіційні органи допустять нехтування своїми рекомендаціями? Незабаром звідти надійшов цілком прогнозований вердикт: відтепер Дніпрельстан називатиметься… Паньковим. І не на честь якогось там відомого чи й взагалі незнаного персонажу історії. Просто натякнули тонко можновладці: не будьте розумниками, якщо не погоджуєтеся - з вами панькатися ніхто не збирається.

Ця історія пригадалася невипадково. Дуже часто «наверху» приймаються рішення, які не завжди розуміють рядові громадяни країни. Ось хоча б одне з останніх. Кабмін відмінив пільговий тариф на електроенергію в 0,90 грн./кВт і встановив з 1 січня 2021 року фіксовану ціну для обслуговування побутових споживачів на рівні 1,68 грн./кВт. Економічні підстави для прийняття подібного рішення населенню ніхто не пояснив. В умовах карантину, пов’язаного з ним безробіття, просто принизливими пенсіями, людям і так доводиться ледве зводити кінці з кінцями. А тут несподівано ще й підвищення тарифу.

У Верховній Раді знайшлися депутати, які зрозуміли всі негативні наслідки для своїх виборців від подібних дій уряду. І негайно внесли законопроєкт №4590 про вжиття невідкладних заходів, спрямованих на повернення пільгового тарифу. Але у парламенті провалили прийняття цієї постанови. «За» проголосували лише 299 депутатів, 19 – утрималися, а 40 взагалі були категорично проти. Наразі невідомо, де саме перебували 62 інших депутати, чому їх не було в сесійній залі? Так і хочеться запитати: чиї ж саме інтереси захищають наші народні обранці під час голосування? Чи думають в такий момент про найбідніші верстви українського населення?

Повернемося хоча б до теми Дніпрогесу. Вироблені на гідроелектростанціях кіловати є дуже дешевими через спрощену схему їх отримання. А вона виглядає приблизно так: зверху дамби падає донизу дніпрова вода, яка й крутить турбіни. Ось чому за радянських часів 1 кВт електроенергії для споживачів обходився всього у 4 копійки. Це майже задарма.

Сьогодні вартість продукту гідростанцій також невисока. В соціальних мережах знаходимо цифру, яка дорівнює усього 0,06 гривні (!) за 1 кіловат. Це вам не 1,68, яку запропонував уряд. Але тут слід зауважити, що частка дешевої енергії від ГЕС в енергетичному балансі країни незначна.

Ціна кіловата, виробленого на атомних станціях, також невисока. Вона становить усього 0,16 гривні. В деяких джерелах знаходимо іншу цифру – 0,21 гривні. Тоді чому населенню пропонуються справді «золоті» тарифи?

Одним із факторів, який грає, і ще, мабуть, не один рік гратиме, на підвищення цін, є зобов’язання держави викуповувати увесь ресурс, вироблений альтернативними електростанціями. І платити за нього у 10 разів більше, ніж за електрику, що генерується іншими виробниками. Наприклад, вартість кіловата «зеленої енергетики» становить 5,05 грн./кВт.

На Солонянщині перші сонячні батареї з’явилися поблизу станції Привільне. Для їхнього розміщення використали вибалки та різні невгіддя. Потім заповзятливі бізнесмени зайняли неподалік підстанції РЕМ в селищі Солоному цілий земельний масив. Раніше тут були людські городи, фермери висівали зернові культури. Очевидно, що таке діло є неабияк прибутковим. І в цьому переконують цифри. Виробляючи лише 6-8% електрики, господарі об’єктів «зеленої» енергетики кладуть до кишень до 20% обороту електроенергоринку країні!

А тепер згадаємо і теплові електростанції, які в Україні належать олігархам. Їхня доля в енергобалансі країни майже 40%. І це дає можливість за допомогою різних схем, на зразок Амстердам+ чи Роттердам+, диктувати свої умови. Вартість кіловата, виробленого на ТЕС, становить 0,67 гривні. Тут також неважко порахувати надприбутки українських мільярдерів.

Йде постійна боротьба за сфери впливу. Сам ринок нібито є, а ось ринкові механізми, як треба, не діють. І народні депутати про це добре знають, коли голосують за той чи інший проєкт постанови. Бо завжди підтримають в першу чергу своїх можновладців, від яких можна отримати певні дивіденди. Про це дуже дохідливо розповів на одному з телеканалів колишній депутат провідної фракції парламенту Лео Герос. І його слова ніхто не спростував. Мабуть, що правда.

Голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунального господарства Андрій Герус також пояснює рекордне подорожчання електрики збільшенням частки її виробництва на теплових електростанціях. А ось НАЕК «Енергоатом» сьогодні у занепаді, частка дешевої атомної генерації скоротилася до 38,8%. «З цієї ситуації можна зробити висновок: чим менше «Енергоатома» в системі – тим вища ціна електроенергії. Для когось він конкурент, і комусь би дуже хотілося, щоб він «помер». Для всієї ж економіки і для бізнесу ця компанія – виробник дешевої електроенергії, який належить українцям і платить не тільки податки, а й дивіденди до держбюджету», - наголошує парламентарій. І наводить цифри. За п’ять місяців 2020 року через балансові обмеження «Енергоатом» у 22 рази зменшив своє виробництво, у порівнянні з відповідним періодом попереднього року. Працюють лише 10 з 15 енергоблоків українських АЕС.

Так що солонянці повинні розуміти: гарні лозунги можновладців про світле майбутнє нерідко ведуть у зовсім протилежний напрямок. І треба знати, хто в такому зацікавлений найперше.

Микола ТКАЧУК, журналіст


14 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі