• Olena Reynat

Що далі буде із «декретною» землею?

Поради землевласникам від спеціаліста

Хотілося б торкнутися питання, яке без перебільшення є ровесником незалежності України – приватизація земельних ділянок за так званими «декретними рішеннями» сільських, селищних рад.

Немало громадяни тепер вже у віддалених 90-х роках минулого століття отримали рішення про передачу їм у власність земельних ділянок. Проте далі самого рішення справа так і не пішла. В результаті люди роками використовують земельну ділянку, яку помилково вважають своєю власністю, або ж нею користується агровиробник (фермер). Він наприкінці кожного року сплачує орендну платню такому «власнику», просто без договору. А мова йде про так звані «декретні рішення». Давайте з’ясуємо це питання.

26 грудня 1992 року Кабінет Міністрів України видав декрет №15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», за яким сільським, селищним, міським радам народних депутатів доручено забезпечити передачу громадянам України упродовж 1993 року в приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного та гаражного будівництва. Цей декрет втратив свою чинність у 2006 році, а фактично діяв до 1 січня 2002 року, коли набув чинності Земельний кодекс України.


Таким чином, у період з 1 січня 1993 року до 1 січня 2002 року сільськими, селищними та міськими радами приймалися «декретні рішення». Їх особливість полягала у тому, що за такими рішенням земельна ділянка передавалася у приватну власність одразу, тобто без двох етапів приватизації, до яких ми звикли сьогодні - надання дозволу на розробку документації та затвердження такої документації.

Після отримання такого рішення громадянину видавався державний акт встановленого на той час зразка (червоний). Але що робити, коли громадянин і по сьогодні має на руках таке рішення, а ось державного акту своєчасно ще не отримав?

По-перше, використання такої земельної ділянки на сьогодні є прямим порушенням законодавства. Адже ст.125 Земельного кодексу України говорить про те, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

По-друге, оскільки закон зворотної дії у часі не має і рішення не скасовані, а земельна ділянка залишається фактично вільною, громадянин на підставі такого рішення має право завершити процес приватизації.

Спосіб приватизації земельної ділянки за декретним рішенням є досить простим. Громадянин має право на його підставі замовити у розробника документацію із землеустрою. Після внесення відомостей до державного земельного кадастру, з витягом та таким рішенням звернутися до реєстратора речових прав і зареєструвати право власності на земельну ділянку.

Важливою особливістю є те, що така документація не підлягає затвердженню, адже декретним рішення земельну ділянку вже передано у приватну власність, тому документація із землеустрою розробляється виключно з метою формування такої земельної ділянки.

І на останок. Варто нагадати, що громадянам у такій справі завжди готові надати необхідну допомогу фахівці. Це і методична, і консультаційно-дорадча підтримка з усіх питань земельної сфери. Така співпраця забезпечить вирішення більшості проблем, які можуть виникнути в частині врегулювання земельних відносин.

Вадим ЧУВПИЛО, експерт із земельних питань

13 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі