Яке майбутнє нашого села?

На цю важливу тему міркує директор ПАФ «Січ» С.І.Яремко

- Кому з моїх земляків, жителів не лише Письмечевого, а тепер вже й Тритузного, Пшеничного, не хочеться жити заможно, благополучно й щасливо? Це запитання виглядає в якійсь мірі риторичним. Наші люди просто заслужили на кращу долю, - вважає Степан Іванович.

- Сказано не лише красиво, а й переконливо. Адже самі багато доброго зробили для жителів нашого Солонянського краю.

- Хочете заспівати мені дифірамби?

- Чому так? Давайте візьмемо навіть питання газифікації населених пунктів, коли очолювали Письмечівську сільську раду.

- То був справді незвичний час. Коли ще працював керівником інженерної служби колгоспу, навів тісні зв’язки з дирекцією Нікопольського Південнотрубного заводу, іншими спонсорами, які активно сприяли дальшому розвитку села. І це була просто неоціненна допомога. Бо газифікація вимагала не лише фінансових затрат, а ще й наявності головного елементу справи – труб.

- І цю справу вдалося організувати?

- Варто пригадати той час. Підключення газопроводу проводили з боку села Миколай-Поле Запорізького району сусідньої області. В результаті так зване «голубе паливо» дійшло до Широкого, Новопокровки. Ну і, звичайно ж, до Письмечевого.

- Дійсно, широкий розмах.

- Колишній голова райдержадміністрації Андрійченко Павло Іванович попросив зробити потрібну справу для частини Солонянського району. І це було важливим ділом для майбутнього сільських жителів. Наприклад, придбання дефіцитних газових задвижок, які виробляли тільки в місті Марганець.

- Сьогодні ви доволі успішний керівник агрофірми. Не вважаєте, що могли б займати більш відповідальнішу посаду в сільськогосподарському виробництві.

- Пропозиції були. Але в Київ переїздити не захотілося з різних причин…

- Відкриття ринку землі в Україні. Чи зможе воно принести якісь дивіденди власникам земельних наділів, а з іншого боку орендарям землі?

- Питання непросте, навіть дуже болюче. Поки що не хотів би на нього й відповідати.

- Держава анонсувала підтримку сільгоспвиробникам під час придбання техніки, реманенту. Користувалися нею?

- Тут мова йде про вітчизняну техніку і знаряддя. Але ж нерідко доводиться купувати й імпортну.

- Вирощування зернових культур – важлива справа. А як з їхньою переробкою?

- Давайте візьме для прикладу хоча б розфасування смаженого соняшникового насіння. Воно однозначно дає економічний ефект. Тут кожний фермер чи виробник повинен визначитися для себе.

- А тепер про створення робочих місць на виробництві. Це перспектива для будь-якого жителя на селі.

- Виробництво зерна не вимагає постійних кадрів. Діло це сезонне. А ось розвиток тваринницької галузі, в якій люди зайняті постійно, не завжди є економічно ефективною для виробника. Хоча думати про людей треба завжди.

Розмову вів Микола ТКАЧУК