ЯКИЙ «МОСКВИЧ» БЕЗ НОМЕРА АВТО?




Цю новину колись приніс знайомий з Широкого. Невідомі вночі вдерлися до хліву одного з селян і вивели звідти корову й телицю. На землі залишилися як-то кажуть, ріжки та ніжки. Уявив собі розпач господарів, для яких худоба була суттєвою допомогою у харчуванні сім’ї. Злодіїв так і не знайшли.

Згодом мав розмову з М.В.Луговим, колишнім працівником міліції, який був вже на пенсії. Микола Вікторович відомий в Солоному своєю закоханістю в коней. Мав колись навіть бричку, виїзну тачанку.

- Як поживають коники? – цікавлюся.

- Та немає, викрали, - з сумом відповідає. – Шукав, шукав злодюг – марно. А може й краще, що не знайшов. Бо порішив би без суду і слідства. Тільки б долю собі і сім’ї зламав. Забрали в мене злодії через коней десяток років життя.

Ось така невесела історія.

Був час, коли в районі почастішали випадки крадіжки худоби. Злодії діяли знахабніло, швидко. Їхня мобільність часто не дозволяла правоохоронним органам покласти цьому край. Але були випадки, коли все ж таки знаходили злодіїв. Про один з них добре пам’ятають жителі села Привільного. Цей випадок носить водночас і відтінок гумору, і високої оперативності працівників міліції.

На в’їзді до села Привільного на прекрасному випасі біля річки Сури було розташовано немало людської худоби. Аж ось не стало одного річного бичка. Ще опівдні напував господар свою худобу, мав з нею контакт, а вже наступного ранку знайшов тільки ратиці від свого улюбленця. Мабуть, що не влізли до кузова автомашини.

Ситуація стала зрозумілою односельчанам. Ось чому і викликали негайно працівників міліції. Обставини справи ми швидко з’ясували. Тільки де шукати зловмисників? Але дивина, доля підкинула несподіваний фарт. Біля кювету виявили автомобільний номер! Напевно злодії його загубили, коли тікаючи з толоки зачепилися об земельний бруствер.

В ті роки не існувало ще а ні мобільного зв’язку, ні комп’ютерної бази даних власників автомобільного транспорту. Тож повернулися до райвідділу, вийшли на зв’язок з обласним управлінням МВС, перегорнули картотеку.

Є номер авто! Місце реєстрації - Дніпродзержинськ! Опергрупа негайно в автомашину і в дорогу. Тільки зраділи ранувато. Господаря автівки, а це був новенький «Москвич», судячи з року випуску, знайшли. Тільки він виявився колишнім господарем. Бо продав автомашину за генеральною довіреністю. Але і тут нам підфартило. Відомою була адреса нового власника. Тепер вже у Дніпропетровську в районі дванадцятого кварталу.

Зробили засідку, повільно спливає в очікуванні час. Аж ось нарешті і господар садиби.

- Добрий день! Де діли бичка? – наші оперативники без роздумів беруть, як-то кажуть, бика за рога.

- Якого?.. – біліє на обличчі співрозмовник.

- А отакого! Де номерний знак від «Москвича» загублено?

У любителя м’ясних біфштексів і ноги підкосилися.

Далі вже все було справою техніки. У напівпідвальному приміщенні комунальної контори знайшли двері, на яких і розбирали м’ясні туші. Бо крадіжка в Привільному була не єдиним епізодом злочинної групи. Всі її учасники пізніше за рішенням суду отримали відповідне покарання. А конфіскованого «Москвича» купив дільничний інспектор з Солоного О.Г.Зінченко.

Анатолій ХРИСТУЛЕНКО, ветеран Солонянського райвідділу внутрішніх справ

26 перегляд0 коментар