• Olena Reynat

Як колгосп став мільйонером?

Про славну трудову історію Солонянщини

Продовження. Початок у № 20 від 22 травня ц.р.

В ході доїння молоко зливалося у бідони, які потім ще треба віднести до приймального пункту. Визначалася кількість продукції, її жирність. Після цього необхідно напоїти телят до 20-денного віку, вимити бідони, доїльні апарати. Лише потім виснажені люди, рук не відчуваючи, прямували додому, щоб незабаром знову повернутися на обідню, а згодом ще й вечірню дійку. І так з дня у день. Підмінних доярок не було, зарплата мізерна. Вдома також очікувало господарство. Треба сім’ю нагодувати, дітей в школу відправити, по можливості перевірити виконання уроків.

Ось з яких багатьох чинників складався успіх у тваринницькій галузі. І його зуміло пройти керівництво колгоспу.



Для зміцнення кормової бази застосували закладку сінажу багаторічних трав, люцерни, еспарцету. Малим телятам – сіно. До 2 тисяч тонн заготовляли силосу. Підключили машину ІС-30, яка подрібнювала корми. І це одразу дало позитивний результат, зросли надої.

Потім вирішили усім селом вирощувати кормовий буряк. Кожному жителю доводилася певна ділянка, яку люди, навіть за участю рідні з міста, по кілька разів пололи, а потім збирали на купи і вивозили до місць кагатування. Вівся ретельний облік, платилася зарплата. А потім ще й 3% від зібраної кількості буряків можна було забрати для домашнього господарства.

Треба сказати, що закладка буряків на зимове зберігання є надзвичайно кропіткою справою. І тут була проявлена ініціатива двох сестер з Наталівки – Полупан Марії і Баштаненко Галини. Вони показали своє вміння навіть учасникам районного семінару. В чому тонкість процесу? Бурти обкладалися буряками стінкою, обрізаною частиною на поверхню до самого верху. Це захищало решту коренеплодів від морозів і дощів. Зверху бурт вкривався шаром соломи і засипався землею. Якість корму – відмінна!

Бували, правда, і неврожайні періоди. Так, у 1984 році силосної кукурудзи заклали вполовину менше від потреби. Що ж робити? Вийшов на контакт з головним агрономом колгоспу «Комуніст» Іваном Федоровичем Коржем. Уклали своєрідну бартерну угоду: нам віддають незібране поле кукурудзи взамін на зерно пшениці. Таким чином засилосували більше 1200 тонн корму, який дозволив успішно провести зимівлю худоби.

Але головна увага приділялася все ж людям. Щодекади 3, 13 і 23 числа кожного місяця в колективах підбивалися підсумки роботи. Організували моральне і матеріальне заохочення тваринників. З цією метою було запроваджено комплексну систему управління якістю. Буквально за кілька років колгосп впевнено подолав 3-х тисячний рубіж у надоях і рухався далі.

Наведу лише один з конкретних моментів заохочення кількісних і якісних показників в роботі на прикладі передової доярки МТФ №1 Цупрової Ольги Матвіївни. Наприклад, за 1980 рік вона отримала різних преміальних 1866 карбованців. За збільшення виробництва і зменшення собівартості молока – 300, його сортність і жирність – 284, перевиконання якісних показників – 1084, за перемогу у соцзмаганні – 202 карбованці. Разом із прямою оплатою праці (3156 крб.) за рік це склало 5012 карбованців. У масштабах того часу велика сума матеріального заохочення за сумлінну працю. У виграші і господарство, і конкретна людина.

Почали продавати державі молоко лише першим сортом та ще й охолодженим, при базисній жирності. Для цього на кожній фермі було встановлено холодильні установки МХУ-8. У підсумку за якісні показники отримували додаткові грошові надбавки. Повнилася колгоспна каса фінансовими надходженнями.

Робота тваринників опинилася в центрі уваги громадськості села. Ось характерний приклад. Завітала на ферму агітбригада у складі директора Наталівської школи і водночас політінформатора Паніна Сергія Олександровича разом з баяністом Тищенком Миколою Палладійовичем та співачками Шевченко Тамарою Григорівною, Тищенко Галиною Кіндратівною. Подякували присутнім за високі результати в роботі. А для іменинниці Шматко Віри Павлівни – ще й подарунок та музичний привіт у вигляді чарівної пісні. З добрим настроєм розходилися тваринники по домівках.

Хочеться пригадати імена тваринників, які пов’язали свою трудову діяльність з непростою галуззю виробництва. Це головний зоотехнік О.І.Куценко, головний ветлікар Р.Таранова, ветфельдшер І.Книш, зоотехнік-селекціонер В.Григоренко, завідуючі фермами О.І.Кононенко, Т.М.Мелещенко.

На молочнотоварній фермі №1 працювали техніки штучного осіменіння М.Гордієнко, Т.Басова, лаборанти Л.Нісонова, С.Брик, О.Оскаленко, наладчик автодоїння Ю.Гладкочуб, слюсар-наладчик транспортерів Д.Грінченко, майстер по забезпеченню водою Г.Кононенко, механізатори М.Шматко, О.Турта, В.Шматко, працівники по завантаженню кормів І.Гладкочуб, М.М.Коломоєць, Б.Одновол, М.А.Коломоєць, доярки Л.Косенко, В.Шматко, В.Черкас, Г.Рябова, Н.Білоконь, Л.Шматко, О.Цупрова, М.Покуліта, Н.Нанкевич, М.Носко, В.Плетинецька, Л.Холодовська, А.Райлян, Р.Нанкевич, Г.Карпович, С.Паригіна, Р.Співак, Т.Співак, Н.Онищенко, М.Цупрова, В.Брязу, Л.Брязу, В.Думніч, О.Кіш, Г.Романенко, К.Турта, Ф.Колесник, Т.Чекір, Л.Чернявська, В.Крива, дояр О.Паригін, телятниці Л.Одновол, В.Тищенко, Н.Кононенко, свинарки К.Книш, Л.Лазуренко, кухарка Н.Калашнік, охоронці М.Смаглюк, М.Кононенко.

Далі буде.

Іван БАГОРКО, ветеран праці, с-ще Солоне

46 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі