• Olena Reynat

Як отримати два гектари землі?

В Україні на підконтрольній її території 32,3 мільйона гектарів землі, яка призначена для ведення сільського господарства. Це дані Держгеокадастру на 29 травня 2021 року. І хоча неприватизованих земель лишилося, за словами члена наглядової ради Української ради бізнесу, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, не більше трьох мільйонів, за законом кожен українець має право на безкоштовні її 2 гектари від держави для ведення особистого сільського господарства.

Наскільки реально отримати зараз землю, що для цього потрібно зробити? Давайте розберемося у деталях.

Все, що потрібно зробити, аби приватизувати землю, прописано у Земельному кодексі України, зокрема у статтях 118 та 122. Розглянемо детальніше процедуру.

Найперше, потрібно визначитися з місцем розташування бажаних 2 гектарів. Шукати треба землю державну або комунальної власності на Публічній кадастровій карті України. Вона може бути у будь-якій точці країни, однак треба розуміти, що й оформлювати доведеться у місцевих органах влади.


Далі необхідно написати та подати заяву до місцевого органу влади. Визначившись із землею, починається вже паперова робота. Треба вказати цільове призначення землі (для ведення особистого селянського господарства), розмір ділянки, а також додати до заяви викопіювання (прінт-скрін) з кадастрової карти, де виділити бажаний шматок землі, а також копію паспорту та ідентифікаційного коду. Далі треба подати цю заяву до обласного управління Держгеокадастру чи до сільської ради. Якщо земля у комунальній власності, то до місцевих органів, якщо у державній – до управління Держгеокадастру. За 30 днів на вашу заяву мають відповісти.

Потім розробити проєкт землеустрою із землевпорядником. Це спеціалісти, які виїжджають на місце, роблять заміри та готують необхідні документи щодо використання землі. Ця послуга платна, ціна коливається залежно від організації.

Створений проєкт землеустрою треба віддати управлінню Держгеокадастру для узгодження. Це можна зробити як самостійно, так і доплатити землевпоряднику, щоб він це зробив сам.

Узгоджений Держгеокадастром проєкт землеустрою затверджує орган місцевого самоврядування, де знаходиться земельна ділянка. До проєкту треба також додати лист, де пояснити, що проєкт Держгеокадастр угодив, тепер треба погодження місцевої влади.

Останній крок – зареєструвати 2 гектари у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це роблять місцеві центри надання адмінпослуг або нотаріуси. З собою треба мати:

витяг з Державного земельного кадастру;

рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність;

копія і оригінал паспорту заявника та ідентифікаційного номера;

підтвердження оплати адміністративного збору.

І у нотаріуса чи у ЦНАПі треба буде написати заяву про реєстрацію права власності. Вона триватиме не більше 5 днів.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, найскладніше – знайти вільну землю, а також визначити, чи дійсно земля – вільна. Це буде найбільш тривалий процес, бо треба уточнити низку моментів.

«Зараз в цілому по країні є близько трьох мільйонів гектарів вільної землі, яка не приватизована. Це зокрема й землі, які передали громадам, щоб вони могли здавати їх в оренду. І з великою ймовірністю на ці землі вже укладені довгострокові договори. І землі, яку теоретично можна отримати під сільське господарство, близько одного мільйона гектарів», – говорить аграрій.

Тобто кожну ділянку, яка на публічній кадастровій карті вказана, як вільна, тобто в комунальній чи держвласності, треба все одно додатково перевіряти. Експерт радить вже на цьому етапі залучати місцевих землевпорядників, які допоможуть точно з’ясувати чи можливо отримати цю землю та у чиїй вона власності.

Ще один важливий нюанс, за словами експертів із земельних питань, які надають послуги з оформлення землі: треба перевірити, чи не включена обрана ділянка до переліку тих, які продаватимуть на земельних торгах. Це можна перевірити на сайті Держгеокадастру у розділі «Земельні торги».

На етапі вибору землі теж варто перевірити, чи є земля особливо цінною. Інформацію про те, які типи землі є особливо цінними, можна знайти знову ж таки у Земельному кодексі України в статті 150. Якщо земля цінна, треба буде на етапі створення проєкту землеустрою проводити державну землевпорядну експертизу, а це додатковий час та гроші.

Ще один момент, про який розповідають спеціалісти, це землі колишніх колгоспів. До 2019 року їх вважали державною власністю, а потім цими землями розпоряджаються вже сільські ради. Це матиме значення на наступному етапі.

У статті 118 Земельного кодексу України є всі пункти, які мають бути у заяві. Але щоб упевнитися і налаштуватися на мову канцеляризму, доцільно ще раз їх перечитати. Варто звернути увагу на викопіювання й належно оформити його.

«Це має бути викопіювання бажаного місця розташування земельної ділянки. Також орієнтовний розмір земельної ділянки, адже це не обов’язково точні два гектари. На викопіюванні обов’язково зазначається місце з вказанням населеного пункту та кадастрового номера земельних ділянок, які поруч, якщо такі є. А також внизу пояснити значення усіх умовних позначень на карті (ліній, кружечків, квадратів)», – підказує нам експертка Оксана Левченко.

Таку заяву мають розглянути за 31 день. Під час подачі треба мати два пакети цих документів (самої заяви та викопіювання). І на зразку, який залишаєте собі, попросити поставити відмітку з датою, коли цей пакет документів прийняли на розгляд. Це важливо, адже в Україні діє закон «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності». В статті 1 цього закону є поняття «мовчазної згоди» – якщо орган влади не дає позитивної чи негативної відповіді упродовж призначеного для якогось процесу терміну, у даному випадку упродовж 31 дня, на 32 день «мовчання» можна вважати дозволом для продовження процесу оформлення документів.

Якщо на заяву отримали відмову, вона має бути обґрунтована. Наприклад, якщо не доданий якийсь документ, або не точно складено заяву. Тоді все можна виправити й подати заяву ще раз. Може бути й таке, що обґрунтування відмови протиречіть закону. Наприклад, просять надати документи, які не потрібні для розгляду цієї заяви. Тоді відмову можна оскаржити в суді. Експерти нам знову підказують, що суд може зобов’язати переглянути заяву, але чиновники знову можуть дати відмову. У такому випадку дорога ще раз до суду. Вдруге, якщо відмова обґрунтована незаконно, суд зобов’яже чиновників все ж таки дати дозвіл.

На етапах підготовки проєкту треба обрати землевпорядника та укласти з ним договір. В Україні є реєстр інженерів-землевпоряднитків, де можна перевірити кваліфікацію, чи має землевпорядник відповідний сертифікат. А також варто звернути увагу на досвід саме в приватизації двох гектарів. І порівняти ціни, щоб не переплатити.

Коли проєкт готовий, в управлінні Держгеокадастру його мають погодити. Фактично на цьому етапі земельній ділянці присвоюють кадастровий номер. І вже з кадастровим номером у нотаріуса або у ЦНАПі землю реєструють у Держреєстрі речових прав.

«Шлях отримання земельної ділянки не легкий. Але якщо бути наполегливим і відстоювати свої інтереси, все вийде», – вважають одні експерти. Інші ж – протилежної думки: «Ми маємо розуміти, що кількість вільної землі в Україні ніяк не відповідає тій кількості людей, які бажають отримати землю. На момент кінця 2019 року в Україні заяв на отримання двох гектарів було близько трьох мільйонів, це ще тоді було у кілька разів більше, ніж наявної землі. Коли тільки цей закон вступив у дію, приватизувати землю було значно простіше і більш реально, зараз це майже неможливо».

Як бачимо, з таким непростим питанням кожний громадянин країни повинен визначитися сам.

Микола ТКАЧУК,

журналіст

33 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі