Як стати десятикласником?

Кому першому прийшла ідея саме так реформувати середню освіту в країні – наразі невідомо. Чомусь раніше вважалося, що наша методика навчання у цій важливій галузі народного господарства є досить гарною. Але, скоріше за все, не був знайомий з такою думкою котрийсь з креативних новаторів сучасності. Засвербіли зненацька руки: треба щось обов’язково переінакшити, поміняти. Інакше для чого довірили відповідальне крісло у владному кабінеті?


В результаті й читаємо пояснення, оздоблені красивими науковими термінами: «Педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості створення справжньої старшої профільної школи, а для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова незалежність шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів. Все це та інші новації передбачає новий Закон «Про повну загальну середню освіту», який прийнято у січні минулого року».

Радіє з такої події колишній міністр освіти і науки Ганна Новосад, не сумує і нинішній очільник галузі Сергій Шкарлет.

А що ж педагоги Солонянщини? Яка їхня реакція на нові віяння? М’яко кажучи, неоднозначна. Можна сказати і більш пряміше: негативна. Це з’ясувалося в ході розмов з досвідченими директорами навчальних закладів, педагогами, які усе своє життя віддали школі, вихованню дітей. І про таке варто поговорити окремо. Сьогодні ж на порядку дня лише одне просте питання: можливість навчатися у 10-11 класах.

Справа в тому, що з 2024 року на школярів очікує нововведення – після 9 класу їм доведеться вибирати: вступати до ПТУ, коледжу чи продовжити отримувати повну середню освіту в ліцеї. Залишитися в школі неможливо, оскільки 10-х і 11-х класів там більше не буде. Щоб в населеному пункті відкрили набір в 10 -ті класи, існує дві прямих вимоги. По-перше, кількість жителів там має перевищувати 50 тисяч. І по-друге, повинно бути не менше чотирьох ліцейних класів у навчальному закладі. Про це говорить стаття 32 прийнятого торік Закону: «Рішення про створення комунальних ліцеїв, як окремих юридичних осіб, приймають обласні, міські ради (для міст з населенням понад 50 тисяч чоловік). Для освітньої діяльності комунального ліцею у його складі повинні бути створені і функціонувати не менше чотирьох десятих класів».

А ще подібна вимога означає: комунальних ліцеїв не буде навіть не в десятках, сотнях невеличких містечок України. Вже не кажучи про сільську територію. Як вам таке?

Ось думка депутата-мажоритарниці від Вінницької області Лариси Білозір: «Не розумію, чому саме діти з мого округу, а це переважно сільська місцевість, не зможуть отримувати повну середню освіту за місцем проживання при наявності нормальної школи і вчителів». Скоріше за все, вона такий закон не підтримала під час голосування у парламенті.

Тепер давайте поговоримо і про нашу рідну Солонянщину. У зв’язку з децентралізацією, у трьох створених ОТГ працюватимуть лише три, так звані, опорні школи. Найбільш ймовірно, що статус середньої втратять Іверська, Багатська, Привільнянська, Сурсько-Михайлівська, Березнуватівська, Микільська-на-Дніпрі, Військова, Башмачанська школи. І старшокласників вже наступного навчального року треба буде возити автобусами до опорних шкіл. Але через три роки, які пролетять дуже швидко, учням і їхнім батькам доведеться вирішувати зовсім інші питання. Бо навіть в Солоному, відповідно до вимог Закону, 10-11 класів не може бути. Адже 50 тисяч населення – то дуже високий бар’єр для села.

Для того, щоб здобути повну середню освіту, дітям доведеться вже навчатися у найближчому Дніпрі. І добре, хто має в місті рідню. Це дасть можливість хоч якось квартируватися. Інший варіант – знімати житло. Чи можливо при ліцеях організують якісь гуртожитки? Ще варіант – старшокласників возитимуть на заняття і назад додому шкільними автобусами. Тоді роки навчання будуть просто відірвані від рідної домівки, бо дітям доведеться постійно перебувати в дорозі. Чи їздити до ліцею звичайними маршрутками? Але це з Солоного. Як бути старшокласникам, що проживають в Олександрополі, Новопокровці? Звідти відстань до обласного центру удвічі більша. Додати проблеми з нормальним харчуванням учнів чи студентів, як їх тут не називай. Ось яку головну біль і дітям, і батькам незабаром завдасть таке реформування освіти.


Далі буде.

Микола ТКАЧУК, відповідальний редактор,

член НСЖУ

11 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі