Як стати десятикласником?

Тим не менш, в області вже планується створити близько 130 ліцеїв. Зокрема, в самому Дніпрі – 30, Кривому Розі – 20. Про це інформує директор департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної адміністрації Олексій Полторацький. Кожний ліцей матиме свою профільну спрямованість. Так, в гуманітарному вчитимуться ті, хто мріє стати філологом, журналістом, соціологом, юристом. Інший профіль – технічний. Він для освіти майбутніх інженерів, розробників IT-технологій і тих, кому просто подобається щось майструвати. Третій – природно-математичний.


«Після 9-го класу дитина вже може визначитися, що їй цікаво, і поглиблено вивчати ті предмети, які допоможуть отримати необхідну освіту. Зараз в школі учень перевантажений великою кількістю предметів, які не мають відношення до його профільної підготовки. В результаті, він витрачає сили на вивчення того, що не буде пов’язане з його майбутньою спеціальністю», - відзначає очільник обласної освіти.

За його словами, в ліцеї будуть всі предмети з шкільної програми, учень отримає знання на рівні, якого зараз вимагає державний стандарт освіти. Але основний нахил робиться на профільне навчання.

Ось такі нововведення очікуватимуть незабаром старшокласників. Недаремно кажуть, що тернистим буває інколи шлях до науки. А тут ще й, нібито, хтось свідомо колючки розкидає на ньому.

Проблеми реформи освіти обговорили з матір’ю учня, який зараз навчається у шостому класі Солонянської СШ. Вона чесно зізналася: вже сьогодні голова йде обертом відносно майбутнього сина. «Швидше за все, після 9 класу будемо вступати на навчання до технікуму. Але ще є час обговорити в сім’ї й інші варіанти. Якось страшнувато відпускати нашого Сашка одного у місто, надто малий. Та все ж, мабуть, доведеться», - сказала вона.

До речі, зараз в цій опорній школі навчається три паралельних шостих класи. Через кілька років, на момент дії статті Закону, їхня кількість може ще зрости за рахунок підвозу старшокласників з інших населених пунктів. Гарна школа, оснащена всім необхідним, здібні педагоги. Проте не вистачає у селища жителів, відповідно до нормативу. І яким це чином може впливати на організацію навчання, сам рівень освіти, що його здобувають діти? Ось таке воно незрозуміле наше реформування.

Такий процес нерідко називають ще й іншим терміном – оптимізація. Останнім часом він набув серед населення вкрай негативного, навіть лайливого змісту. Бо за цим стоїть скорочення, інколи навіть закриття самих навчальних закладів. А люди розуміють: не стане школи – кінець селу. Ось чому так постійно і наполегливо відстоює існування прекрасної Промінської НСШ її директор Леонід Білоус, Олександропільського НВК – Володимир Захарченко. Не раз нависала загроза над Калинівським, Петриківським, Оріхівським закладами освіти. Цілі делегації на захист школи приїздили з села Широкого. Водночас лише у пам’яті залишилися тепер Пропашнянська, Котлярівська, Малокалинівська, Новопокровські №1 та №2, Малозахаринська, Червономаяцька школи. Чи стало краще від цього селу?

На папері легко рахуються витрати на утримання шкіл. І опалення, і зарплата вчителів, недостатня наповнюваність класів дітьми. Але це не провина батьків та їхніх дітей. За всі прорахунки має відповідати влада, якій довірявся народ. І її потрібно було «оптимізувати» в першу чергу.

Коли верстався цей номер газети «Вперед», на своєму телеграм-каналі міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет намагався спростувати чутки відносно того, що не всі учні незабаром зможуть перейти в 10-11 класи. «Наше головне завдання – якість і доступність освіти для кожного студента. В Законі України є певні норми, які вимагають реконструкції. Плідно працюємо у цьому напрямку з профільним комітетом Верховної Ради», - написав він.

Щось не зрозумієш нашого міністра освіти. Про які він чутки говорить? Оті «певні норми», які виглядають просто недолугими, поки що прописані в законі, їх ніхто не відміняв. А окремі нововведення «реформаторів» продовжують хвилювати батьків і дітей, які розраховують на отримання повноцінної середньої освіти у нормальних, більш комфортніших умовах.

Микола ТКАЧУК, відповідальний редактор,

член НСЖУ

20 перегляд0 коментар

Останні пости

Дивитися всі