• Olena Reynat

Історія його життя

Педагогічний стаж Ю.В.Козило – 45 років

Свою педагогічну діяльність Козило Юрій Валерійович розпочав у далекому 1976 році. Це була Микільська-на-Дніпрі восьмирічна школі. А став учителем, бо перевівся на заочний факультет Дніпропетровського державного університету. Народився син і сім’ю треба було годувати.


Невдовзі Ю.В.Козило вже працює у педагогічному колективі Солонянської середньої школи. Тут викладає історію і по сьогоднішній день.

Ще на початку 90-х був директором Калинівської восьмирічки. Молодого керівника, веселого, з глибоким почуттям гумору, добре пам’ятає старше покоління жителів і Микільського-на-Дніпрі, і Калинівки. Його комунікабельність, доброзичливість припала до душі людям.

Юрій Валерійович – вчитель вищої категорії, вчитель-методист, відмінник освіти України, нагороджений десятками Почесних грамот за свою роботу. Адже його учні постійно посідали призові місця в обласних олімпіадах, конкурсах з історії та правознавства. Упродовж кількох десятиліть Юрій Валерійович був керівником методичного об’єднання вчителів-істориків району. Його знають не тільки в Солоному, а і поза межами селища. Як класний керівник, вісім разів проводжав у доросле життя випускників школи.

Скільки учнів виховалися на його розповідях про історію? За 45 років трудової діяльності цього мабуть і не злічити. Завжди усміхнений, доброзичливий, із пошаною і відкритим серцем до людей, з великою любов’ю до дітей. Усе своє трудове життя, маючи сам активну громадянську позицію, учитель виховує патріотів України. Багато його випускників пройшли через АТО і зараз захищають Батьківщину на рубежах військового протистояння.

За особисті заслуги та значний внесок у розбудову Дніпропетровської області Ю.В.Козило нагороджено ювілейною медаллю «25 років Незалежності України», та медаллю «За збереження історії» Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України «Звитяга».

У червні Юрій Валерійович відзначив свій черговий день народження. Він справжній українець, патріот, волонтер, Вчитель з великої літери. І йому надійшли яскраві привітання від вірних друзів. Хочеться ще раз нагадати ці рядки: «Ви навчали нас історії, багато років назад за шкільною партою, а коли в Україну прийшла біда, ми стали пліч о пліч, всі разом, в допомозі нашим воїнам-захисникам, в підтримці родин загиблих, в піднятті патріотизму серед молоді, в організації створення музею, теперішніх подій історії, які пов’язані з Майданом і війною на Сході країни, в Солонянській опорній школі.

Дякуємо за те, що не зважаючи на стан здоров’я, на всі негаразди у житті, Ви залишаєтесь справжнім наставником, добрим і чудовим другом, вірним і щирим українцем, мужнім борцем. Нехай доля шле Вам добро і щастя, міцне здоров’я та достаток, а віра, надія та любов будуть вірними супутниками на Вашому життєвому шляху. Нехай тепло і затишок родинної оселі надійно захищає від негараздів, а в майбутньому на Вас чекає ще багато наповнених корисними справами і земними радощами мирних років.

Живіть довго, в мирі, щасті, благополуччі та в доброму здоров’ї! Нехай людська шана буде подякою Вам, за плідну працю, чуйність і уміння творити добро!

Хоча на скронях сивина,

Хай в серці гомонить весна,

В очах сміється сонце золоте,

А дерево життя зростає і цвіте!

Річниця Ваша – то мудрості пора...

Хай буде вдосталь у житті, і в домі

Здоров’я, миру, злагоди, добра,

Добробуту та щирої любові!

З повагою і любов’ю, всі ми, Ваші друзі!»

Бути вчителем – це справді покликання. Адже це людина, хто сіє в душах дітей зерна мудрості та доброти, розвиває найкращі якості та дає дорогу в майбутнє життя. Йому вірять, люблять і поважають. Знаннями та серцями педагогів сьогодні створюється нова Україна, бо саме школа дає перші уроки любові до рідної землі. А самовідданість наших Героїв, які сьогодні не вагаючись віддають життя заради України – це результат патріотичного виховання. І Юрій Валерійович Козило завжди серед тих людей, які дбають про майбутнє нашої держави.