• Olena Reynat

6. ГУБИТЬ ЛЮДЕЙ НЕ ПИВО...

Обідня пора. Біля їдальні на станції Єлизарове більшає автомашин. Ось вже й забита стоянка вантажівками. Новоприбулий автотранспорт коректно утворює другий ряд. Чим же так приваблює клієнтів у літню спеку цей об’єкт громадського харчування? В меню традиційний борщ, суп харчо, гуляш, шніцель з макаронами у підливі. А ще – холодне пиво…


Ось він, важливий нюанс! Десятки кілометрів намотав шофер по дорогах Солонянщини. Напікся у розжареній кабіні, ковтки теплої води вже не вгамовують спрагу. А в їдальні, окрім обіду, можна пригубити ще й кухоль такого омріяного пива. Бо його там тримають у льодянику, ніколи не прокисне цілющий продукт.

Подібна картина - частина історії нашого сільського регіону. А в її основі хмільний напій, що так подобається людям. Наскільки він корисний чи навпаки є шкідливим?

Якщо проаналізувати безліч публікацій у засобах масової інформації про пиво і наслідки його вживання, то можна побачити, що всі вони чітко діляться на дві групи. В одних статтях цей напій вихваляється, і пити його рекомендується практично всім. А в інших все «з точністю до навпаки». Пиво визнається дуже шкідливим і небезпечним для здоров’я. На жаль, публікацій у нейтральній тональності, що викликають довіру своєю об’єктивністю, практично немає. Спробуємо заповнити цю прогалину і розібратися: чи варто взагалі пити пиво і які наслідки його вживання?


Почати слід з найосновнішого: пиво – напій алкогольний. І про це забувати не варто! Тому в даному випадку, як і з усіма іншими алкогольними напоями, на перше місце виходить питання дози. Ще знаменитий Парацельс казав: «Буде їжа корисною або виявиться отрутою, визначається перш за все її кількістю». Безумовно, це висловлювання стосується всіх продуктів. Але особливо актуальне воно у випадку з алкоголем. Медики не рекомендують вживати більше 30-40 грам чистого спирту в день. У перерахунку на пиво – це приблизно одна-дві пляшки. У великих кількостях пиво, як й інші спиртні напої, шкідливі для здоров’я.

Але не варто надто займатися математикою. Слід врахувати також думку доктора медичних наук, професора, керівника відділу клінічного дослідження НДІ наркології В.Б.Альтшулера. Він вважає: «Допустима доза пива – це та, яка не п’янить. Якщо напій споживається в дозах п’янких, це означає, що людина ним зловживає. Причому це стосується будь-якого алкогольного напою. Тому норма у кожного своя, і переносимість та межа дозувань напою дуже індивідуальні».

Однак, якщо пиво не викликає сп’яніння, це зовсім не означає, що його можна вживати в будь-яких кількостях. Ухвалення доз, які перевищують норму, може призвести з часом до алкоголізму. Крім того, можливе виникнення різних паталогічних процесів в органах і тканинах. Варто переступити якусь межу, як настає процес руйнування багатьох органів, особливо серця і печінки. Звідси випливає висновок: у вживанні пива головне – міра. Цю думку лікарів варто взяти до уваги.

А ось ще цікаві дослідження. В пиві міститься хміль, екстрактивні речовини якого мають заспокійливу і болезаспокійливу дію. На початку 20 століття пиво навіть використовували як седативний засіб.

Багатьох турбує проблема високої калорійності пива. Навіть прості розрахунки підтверджують обґрунтованість цих побоювань. Хоча у 100 грамах напою міститься небагато кілокалорій – від 40 до 50, в цілій пляшці їх вже 200-250! Крім того, пиво викликає апетит, тому, що основні його компоненти - хміль, спирт, вуглекислий газ, стимулюють потребу в їжі. Це зазвичай призводить до того, що людина з’їдає більше, ніж потрібно її організму. А ще є таке поняття, як «пивний животик». Отже, робимо ще один висновок: хоча здоровий спосіб життя і здорове харчування не виключають пиво, людям, охочим схуднути, його краще не вживати.

Хочеться сказати і про хімічний склад напою. Раніше пиво було живим, лише вода і солод. «Жигулівське», яке без вартості посуду коштувало усього 25 радянських копійок, були виготовлене за всіма вимогами ГОСТу. Термін вживання – 7 діб. Потім у напій почали додавати різні хімічні консерванти, щоб збільшити термін придатності. Чеські пивовари з міста Пльзень вже гарантували 30 діб зберігання. Згодом почали не відставати і вітчизняні виробники.

З певною ностальгією слід відзначити: пиво завжди було народним напоєм. Воно доповнювало бесіду, спілкування людей. Підкуповувала дешевизна. У пивбарі кухоль коштував 24 копійки, з бочки на вулиці – 18.

Коли настали кризові часи і на Солонянщині почався процес руйнації торговельної мережі, справжню підприємливість виявив Афендіков Іван Олександрович. Він почав завозити «Запорізьке» пиво із заводу, що на Хортиці, і торгувати ним з власного подвір’я. І солоняни у літню спеку казали: «От гарне, як сливки!».

Потім до цього діла долучився Приходько Станіслав Васильович. Тракторист Анатолій Молитва чіпляв до МТЗ аж дві бочки, для квасу і пива, вранці прямував до Дніпропетровська. Люди з нетерпінням очікували прибуття цього каравану. Продукція розходилася на «ура», вона була дефіцитною. Навколо бочки в Солоному утворювалися величезні черги.

Сьогодні ситуація змінилася. На полицях магазинів, великих і середніх маркетах, цього напою не злічити, у ящиках і в роздріб. Різноманітні назви, гарні блискучі упаковки. Багато пива у пластиковій тарі. Немало покупців віддають перевагу напою з кегів. Кажуть там менше консервантів, воно більше смакує. Але це, як кажуть, на любителя.

Н